Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 <p> Якщо при цьому прикметник такий <g/> , що виявляв більш-менш звичайну ознаку предмета <g/> , що вживається при останньому звичайно або принаймні часто <g/> , то можна з певністю передбачати <g/> , що його предикативність буде відчуватися надмірно слабо і кінець-кінцем він перетвориться на атрибут <g/> , а все речення - на називне <g/> , називне не лише формою <g/> , а і способом світосприймання ( <g/> про це - далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#98 Натомість різні <g/> , за Хвильовим <g/> , -енки далі дряпаються на верхів'ї Гелікону і <g/> , за всіма ознаками <g/> , не без успіху <g/> .
doc#15 далі з поглядами Баллі <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 далі <g/> ) <g/> ; потрете Курило <g/> , скільки знати <g/> , взагалі не виявляла нахилу до вимушеної самокритики <g/> , і коли самостійна творча праця на Україні для неї стала неможлива <g/> , вона воліла покинути Україну <g/> , — але в умовах підневільносте науковця в 30-их роках не забирала голосу й в Москві <g/> ; і <g/> , нарешті <g/> , вже і в ранніх працях Курило видні посилання і на інших учителів <g/> , що не могли вкластися в рамки народницько- романтичної школи <g/> . </p>
doc#10 далі <g/> ) раз-у-раз трапляються на сторінках її праць <g/> , — явище <g/> , що його не знайдемо в такій мірі ні в Таирова <g/> , ні в Сімовича <g/> , ні в Бузука <g/> , ні в переважної більшосте українських славістів того часу <g/> .
doc#15 далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 далі <g/> ) <g/> .
doc#15 далі <g/> ) <g/> , що всі вони в мислі двочленні <g/> , але другий член виражається позамовними засобами <g/> .
doc#72 далі <g/> , примітка 15 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 далі <g/> ) <g/> .
doc#40 далі ( <g/> стор <g/> .
doc#40 далі § 45 <g/> ) <g/> . </p>
doc#76 далі <g/> .
doc#40 далі <g/> . </p>
doc#62 Головних завдань <g/> , отже <g/> , вони мали двоє <g/> : далі плекати українську науку поза засягом сталінського <g/> , потім брежнєвського режимів і – пропаґувати українську науку в англосаксонських колах <g/> .
doc#10 Ганцов спершу просто додає до них четверту групу ( <g/> 4 <g/> , 11 <g/> ) <g/> ; далі він виступає з твердженням про 5 груп <g/> , уважаючи <g/> , очевидно <g/> , білоруську мову теж за первісну <g/> : “ <g/> Отже <g/> , попри все <g/> , ми мусимо розрізняти на східнослов'янському грунті принаймні п'ять первісних говіркових груп <g/> , а саме <g/> : північноросійську <g/> , південноросійську <g/> , білоруську <g/> , північносхідну українську <g/> , або поліську <g/> , і південно-західну українську <g/> ” ( <g/> 12 <g/> , III <g/> , 216 <g/> ) <g/> .
doc#10 На підставі скупих згадок у звідомленнях ВУАН і в передмовах Курило до діялектологічних записів з окремих сіл у ( <g/> 19 <g/> ) ці її подорожі можна реконструювати — не претендуючи на повноту — так <g/> : улітку 1922 р. Курило разом із своїм незмінним супутником від цього часу <g/> , визначним етнографом-музикологом Климентом Квіткою <g/> , відбуває експедицію на Білоцерківщину <g/> , Канівщину й Черкащину <g/> , себто на терен центрально-українських говірок ( <g/> 19 <g/> , 93 <g/> ; 13 <g/> , 66 <g/> ) <g/> ; далі її інтерес звертається до північноукраїнських говірок — на 1923 рік припадають дві експедиції на Чернігівщину й сумежні землі — в травні в село Хоробричі <g/> , в серпні — на Пирятинщину й Прилуччину <g/> , потім <g/> , з 26 вересня до 2 листопада — в Остерський <g/> , Сосницький <g/> , Чернігівський і Конотопський райони20 <g/> ) <g/> .
doc#17 Ключ до неї дається з самого початку <g/> : відкривається сцена – і ми чуємо <g/> , як речитативом голосить стара Стаканчиха ( <g/> М. Степова <g/> ) за своїм чоловіком <g/> ; він розростається й варіюється <g/> , цей речитатив <g/> : в нього вплітаються голоси трьох дочок Малахієвих <g/> ; Кум сполучає його з побутовими інтонаціями <g/> ; свого апогею доходить він у сцені співу « <g/> Милость мира <g/> » <g/> ; далі його репрезентує Агапія ( <g/> Н. Горленко <g/> ) <g/> .