Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 <p> Для Куліша така статистика не можлива <g/> , бо важливі частини його листування втрачені ( <g/> наприклад <g/> , можемо тільки здогадуватися <g/> , що у випадку двох його позашлюбних « <g/> романів <g/> » <g/> , з Марком Вовчком і Параскою І'лібовою <g/> , листування провадилося по-російськи <g/> ) або не опубліковані <g/> .
doc#27 У випадку Параски Глібової він здійснив був цей ідеал <g/> .
doc#27 ( <g/> У випадку Марка Вовчка це склалося інакше <g/> , ініціятива належала жінці <g/> , бо Марко Вовчок була не недосвідченим дівчам <g/> , вона вже знала <g/> , по чому хліб і сіль по чім <g/> .
doc#28 Поет уміє знайти кожного разу такий чіткий <g/> , такий індивідуалізований саме для даного випадку <g/> , для даної ситуації епітет <g/> , що його самого досить для того <g/> , щоб предмет постав перед очима читача в усій своїй пластичності <g/> .
doc#29 У випадку Курбаса і його « <g/> Березоля <g/> » скороминущість помножується тим <g/> , що враження глядачів роками й десятиріччями переслідувалися й глушилися <g/> .
doc#31 А в випадку мови про пролетарське мистецтво — що « <g/> воістину буде могутнім чинником в розвиткові людськости і поведе її до ненависних просвітянинові " <g/> тихих озер загірньої Комуни <g/> " <g/> , де зустріне людину " <g/> втілений прообраз тієї надзвичайної Марії <g/> , що стоїть на гранях невідомих віків <g/> "» <g/> , — лапки <g/> , вжиті Хвильовим <g/> , указують на те <g/> , що тут маємо справу не тільки з натяками на стиль його новель <g/> , а з буквальними цитатами <g/> . </p>
doc#31 Більше навіть <g/> : одна з істотних відмінностей між памфлетами Хвильового й Донцова та <g/> , що в кожному своєму памфлеті Хвильовий шукає істини <g/> , а Донцов установив її для себе раз назавжди і тільки прикладає її в кожному окремому випадку <g/> .
doc#31 Тільки безмежність ненависти до супротивника – у випадку Вольтера до духівництва <g/> , у випадку Хвильового до міщанства – єднає двох памфлетистів <g/> .
doc#31 Тільки безмежність ненависти до супротивника – у випадку Вольтера до духівництва <g/> , у випадку Хвильового до міщанства – єднає двох памфлетистів <g/> .
doc#31 <p> Як бачимо <g/> , кількість посилань на російські джерела майже дорівнює кількості посилань на українські <g/> , а в випадку передреволюційних письменників майже вдвоє перевищує <g/> .
doc#32 Як і в випадку придбання будинку <g/> , для опису архіву були потрібні варяги <g/> .
doc#36 Зайва і всяка розкіш <g/> , включно зі споживанням м'яса ( <g/> у випадку Ґе <g/> , одначе <g/> , не засуджувалось куріння <g/> , адже селяни теж смалять <g/> ) <g/> .
doc#36 <p> Отож <g/> , в даному випадку маємо збіг переконань <g/> , а не навернення <g/> .
doc#36 Досі їх нехтували <g/> , бо історики мистецтва <g/> , як правило <g/> , брали за вихідну точку сумнівне <g/> , а в найкращому випадку далеке від всеохопности апріорне твердження <g/> , що Ґе був « <g/> найвизначніший представник російської реалістичної школи <g/> » ( <g/> Зоґраф <g/> .
doc#36 Але в випадку Ґе та сама філософія вела до вибуху мистецької творчости нечуваної сили й запалу <g/> .
doc#36 Випадковим збігом <g/> , пристайністю ( <g/> як у випадку опрощения Толстого й Ґе <g/> ) <g/> , а чи впливом Шевченка на маляра <g/> ?
doc#37 Крах цього принципу в випадку ВАПЛіте ми розглядали як наслідок переслідувань комуністичною владою <g/> .
doc#37 Політичне збочення стало й серйозним обвинуваченням у нашому випадку <g/> .
doc#37 До того ж у випадку Державина тут домішувалися ще загальні — може підсвідомі — почуття <g/> .
doc#40 Приміром звук о <g/> , коли ми кажемо коза і коли ми кажемо козу <g/> , вимовляється не зовсім однаково <g/> : в другому випадку його вимова ближча до у або <g/> , як кажуть <g/> , більше звужена <g/> .