Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 Ні <g/> , мені було б трудно зробити це <g/> .
doc#65 Важливіше те <g/> , що ці речі науково не цікаві <g/> , як не цікаво було б тут розглядати біографії Русанівського чи Білодіда <g/> .
doc#40 ) можна було б закинути авторові <g/> , що замість в краще було б ужити у ( <g/> вслухаюсь у плескіт <g/> ) <g/> , щоб уникнути немузичного накопичення приголосних <g/> .
doc#40 <p> Одначе переходові випадки ( <g/> зрештою не численні <g/> ) існують у мові майже завжди <g/> , але було б хибно ототожнювати між собою паратактичний і гіпотактичний зв'язок між словами в реченні і зв'язок речень між собою <g/> .
doc#28 <p> На цьому можна було б ці короткі зауваги закінчити <g/> , але доводиться зробити ще одне застереження <g/> : найдоцільніше було б подати перші 5 статтів у тому порядку <g/> , в якому вище перелічені імена поетів <g/> , членів п'ятірки <g/> .
doc#98 А було б що казати <g/> , і легко <g/> .
doc#69 Треба було б ясно й недвозначно <g/> , раз назавжди визнати <g/> , що біографія <g/> , творчість і місце в історії належать до різних площин і ніщо з цієї тріяди не повинно замовчуватися <g/> , </p><p> Та це тут побічна тема <g/> .
doc#61 « <g/> Як би було безбарвно й сіро <g/> , справді <g/> , коли б не було в людей цієї щохвилинної здатности відроджуватися й відтворюватися <g/> .
doc#71 Це тяжіння до свідомого відновлення “ <g/> чистої <g/> ” старослов'янської мови та впровадження її в усі царини письменства було близьке до повної реалізації <g/> .
doc#25 Але це чуття було блискуче <g/> , коли зважити на те <g/> , що це була фактично перша синтетична спроба такого обсягу <g/> , до того ж при загальному браку матеріялів <g/> , і пізніші досліди показали <g/> , що первісний розподіл говірок у Михальчука був у головному слушніший <g/> , ніж клясифікація Соболевського <g/> , на яку Михальчук був пристав <g/> .
doc#81 Окремо треба було брати лекції технічного креслення <g/> , з якого моя профшкола не давала нічого <g/> , і це я також подолав <g/> , щоб у своєму майбутньому житті ніколи до того не повертатися <g/> .
doc#20 Ми не заповняли ніяких анкет <g/> , у нас не питали про родовід і професію <g/> , тільки коротко запитали <g/> , чому до Львова <g/> , і <g/> , діставши відповідь <g/> , що маємо там рідних ( <g/> що </p><p> було брехня <g/> ) <g/> , і знайомих ( <g/> що була брехня в випадку моїх супутників <g/> ) <g/> , зажадали наші пашпорти і за яких п'ять чи десять хвилин ми одержали їх назад з новими штампами Там говорилося <g/> : </p><p> « <g/> Зголосився 18 лютого 1943 р. в міській комендантурі Києва і спрямований далі до Львова <g/> .
doc#81 А час був короткий <g/> , бо десь о десятій треба було бути в ліжку <g/> .
doc#81 Усе це було більш-менш на межі пристойности <g/> , але не вище від того <g/> .
doc#94 Книга ( <g/> й газета — додаток до книги <g/> , якого ще не було в юдео-візантійські часи <g/> ) була поставлена на службу цій новій релігії <g/> , в якій у суті речі було більше старого <g/> , ніж нового <g/> .
doc#34 їх ще не було в « <g/> Старшому боярині <g/> » <g/> , пройнятому українським сонцем <g/> , тремтінням прозорого повітря з-над Дніпра <g/> .
doc#54 <p> І з цих скупих <g/> , але виразних рядків можна збудувати в уяві цілу картину того щирого <g/> , що було в душах людей <g/> , коли вони бралися за відбудову мирного життя <g/> .
doc#63 Все <g/> , що було в Европі <g/> , краще й сильніше <g/> , яскравіше було в Україні <g/> .
doc#81 Розміряно й певно він щодня сидів над своїми пожовклими паперами <g/> , копіюючи їх рукою <g/> , і не було в його уяві найменшої загальної ідеї <g/> , найменшого запалу <g/> , ніякісінького розуміння літератури <g/> .
doc#81 Це було в нього ніби друге заслання <g/> , перше він відбув 1934—1939-го в Ухт-Печорському таборі лісорубом <g/> .