Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Різні його серії <g/> , видані книжками <g/> , були не рисункові <g/> , вони будувалися на репродукціях з картин <g/> , але рисунковими були ілюстрації до Франкового “ <g/> Лиса Микити <g/> ” <g/> , перенесеного фактично до Канади <g/> , і до історії родини Вахнів <g/> , ще одна данина автора українським піонерам Канади <g/> .
doc#103 Тому що багато людей <g/> , про яких ідеться на сторінках цих книжок <g/> , були ще живі <g/> .
doc#68 У цілому беручи <g/> , дві панівні стилістичні манери Стусові <g/> , поетистична і антипоетистична <g/> , настовбурчена й колюча <g/> , були далекі від Рільке <g/> , який намагався відтворювати найскладніші почуття словниково найпростішою мовою ( <g/> що звичайно зникає в українських і російських перекладах <g/> , які ставлять його на котурни <g/> ) <g/> .
doc#81 Дві вистави Інкіжинова <g/> , « <g/> Седі <g/> » й « <g/> Мікадо <g/> » <g/> , обидві з англійського репертуару розвагового характеру ( <g/> Сомерсет-Моем <g/> , Гілберт і Саліван <g/> ) були культурні <g/> , були добре ритмічно зорганізовані <g/> , актори грали добре <g/> , але головне — тут глядач не потребував мислити <g/> .
doc#86 І тут не буде перебільшенням <g/> , коли скажемо <g/> , що взагалі впливи літератури 20-х років на читача в УСРР <g/> , всупереч усім культивованим тепер на еміграції легендам <g/> , були мінімальні і в головному обмежувалися на студентстві і мистецькій інтелігенції <g/> . </p>
doc#37 Люди <g/> , випадкові в українській літературі <g/> , були допущені на літературний Олімп <g/> , бо ось один редагував журнал ( <g/> Володимир Кримський з його « <g/> Звеном <g/> » в Австрії <g/> ) <g/> , Юрій Чорний з його пародіями на МУР <g/> , Петро Балей <g/> , що мав вплив на літературну політику « <g/> Української трибуни <g/> »в Мюнхені <g/> .
doc#0 Вони <g/> , мабуть <g/> , були б поширеніші <g/> , якби не цілковите або майже цілковите незнання чужих мов <g/> , — бар'єр <g/> , споруджуваний десятиріччями <g/> .
doc#81 Чисто розвагова « <g/> Шпана <g/> » В. Ярошенка й поверхово революційна « <g/> Жакерія <g/> » П. Меріме <g/> , перша в поставі Я. Бортника <g/> , друга — Б. Тягна <g/> , мабуть <g/> , були б у репертуарі так чи так <g/> .
doc#92 Був це великою мірою організований успіх <g/> , але <g/> , мабуть <g/> , були й щиро захоплені <g/> .
doc#80 Мабуть <g/> , були й інші підставові матеріяли <g/> , але їх виявить дальша праця над джерелами Домонтовича <g/> .
doc#81 Мабуть <g/> , були це комсомольці <g/> , певна річ у порозумінні з адміністрацією — Андроном <g/> .
doc#81 Те <g/> , що малювали <g/> , були стандартні щасливі колгоспники з посмішкою <g/> , застиглою на обличчі <g/> , героїчні ударники-робітники <g/> , бадьорі комсомольці <g/> , — усе розмальовані фарбами фотографії <g/> , усе пози й брехня змісту при правдоподібності антуражу <g/> .
doc#81 А може <g/> , меблі <g/> , що приїдуть до мене <g/> , були одного з них <g/> ?
doc#37 Пригадую <g/> , я мав великі вагання <g/> , чи запрошувати Остапа Грицая <g/> , чиї писання тих років <g/> , як на мене <g/> , були безпорадно-вчительські <g/> .
doc#81 З одного боку <g/> , приїздили провідні театри Москви й Петрограду — крім уже згадуваних Московського камерного і театру Меєрхольда <g/> , були це в ті роки московський Художній театр <g/> , де ще грали Станіславський <g/> , Качалов <g/> , Москвін <g/> , Кніппер-Чехова та інші справді видатні майстри <g/> , його Перша студія <g/> , що стала на певний час Художнім театром II <g/> , його Третя студія Вахтанµова <g/> , Театр-студія В. Немировича-Данченка <g/> , Малий театр <g/> , Державний єврейський театр та інші з Петрограду — Александрінський театр <g/> .
doc#15 Це треба зробити не тому <g/> , що їхні твори хронологічно старіші <g/> , а тому <g/> , що вони <g/> , стоячи на початку формування нової літературної мови <g/> , були де в чому ближчими до джерел її - до живої народної мови <g/> .
doc#53 Можливо <g/> , були ще букварі <g/> , що лишилися в рукописі <g/> , так <g/> , я зустрічав згадку про таку спробу Ол <g/> .
doc#15 <p> Отже <g/> , поза назвами-заголовками називні речення в нього не фігурують <g/> , а якби відповідні приклади з'явились <g/> , то <g/> , напевне <g/> , були би вміщені не як окрема категорія <g/> , а між тими неповними по суті виразами <g/> , які перелічені ним вище <g/> . </p>
doc#81 І такі <g/> , напевне <g/> , були почування багатьох <g/> . </p>
doc#81 Цей був ще зовсім хлопчисько <g/> , було йому 16 років <g/> , його вірші в « <g/> Українському засіві <g/> » <g/> , напевне <g/> , були його дебютом <g/> .