This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | і до дивізійників <g/> , було пошана <g/> , захват і жаль <g/> . | Я | не припускав найменшого шансу їхньої перемоги |
doc#92 | … Я не уявляв собі <g/> , як можна в такому жити <g/> . | Я | доходив відчаю <g/> . Але щось краще переходило за |
doc#81 | перші зародки мого літературного життя <g/> . | Я | став писати поезії <g/> . Вони були наскрізь |
doc#70 | два огляди — з приводу двох річників журналу <g/> . | Я | критикував <g/> , давав поради <g/> , сподіваючися <g/> , що |
doc#61 | прозі людину — поза політикою — майже забули <g/> . | Я | перебираю в пам'яті твори останніх років <g/> , — і |
doc#81 | утеч і ховань <g/> , але він не привів мене до загину <g/> . | Я | ховався в українській громаді <g/> , і це рятувало <g/> ; |
doc#84 | себе <g/> . Але не було як <g/> . Сонце вже зайшло <g/> . | Я | маю на увазі — в оповіданні <g/> : якби воно зайшло на |
doc#81 | , написаний свіжими слідами <g/> , таки в Заліщиках <g/> . | Я | мав би присвятити його УЦК <g/> , що утримував |
doc#81 | здобування харчів або принагідний заробіток <g/> . | Я | почав писати вірші <g/> . Вони давали змогу |
doc#81 | свій власний сп'яніло-екстатичний захват <g/> . | Я | бачив <g/> : тут починається новий театр <g/> . І я |
doc#81 | урядово-професійно <g/> . </p><p> Але я не здався <g/> . | Я | таки мусів за всяку ціну поїхати до Львова <g/> , |
doc#102 | книжку <g/> ? Першу він подарував' бо не знав <g/> . | Я | йому тоді кажу <g/> : « <g/> Ну <g/> , Ви ж напишіть мені щось <g/> » <g/> . А |
doc#81 | мав гірке відчуття не тільки втрати <g/> , а й зради <g/> . | Я | лишився сам <g/> , без учителя <g/> . Молодість |
doc#67 | цих двох конкретних поезій не зупинятися <g/> . </p><p> | Я | думаю <g/> , вже можна побачити <g/> , що я хочу сказати <g/> . Я |
doc#81 | у мене бажання ближче з ним зустрітися <g/> . | Я | не раз бачив його в Літературно-мистецькому |
doc#81 | створювали віддаль між ним і зустрічним <g/> . | Я | можу уявити собі Кубійовича міністром |
doc#81 | учнем Німчинова <g/> , і це був початок його кар'єри <g/> . | Я | його хіба бачив <g/> , не знаю <g/> , чи перекинувся хоч би |
doc#81 | цієї інституції <g/> , він мусів переїхати до Києва <g/> . | Я | можу собі уявити <g/> , як він мав себе почувати на |
doc#85 | . Сецесію заперечує конструктивізм <g/> . | Я | оглядаю виставку новітньої графіки в Мюнхені <g/> : |
doc#81 | секретарка <g/> . Сама авдієнція була коротка <g/> . | Я | думав <g/> , що Гаврилів буде вимагати <g/> , щоб я таки |