This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 | писати про Лятуринську трудно <g/> , бо хочеться | ще | й ще цитувати її мініятюрні віршики <g/> , |
doc#2 | писати про Лятуринську трудно <g/> , бо хочеться ще й | ще | цитувати її мініятюрні віршики <g/> , відкривати |
doc#2 | творять майже епос <g/> , і тоді вони розкриваються | ще | новими гранями <g/> . У « <g/> Княжій емалі <g/> » цикли ясні <g/> , бо |
doc#2 | поєднання особистого з універсальним — тут | ще | з'являється і зовсім не дисгармонує вірш « <g/> На |
doc#3 | спрощування <g/> , які робили загальну картину | ще | строкатішою й внутрішньо суперечливішою <g/> . </p> |
doc#3 | ) <g/> , що не могло не зробити загальну картину | ще | більш плутаною й внутрішньо суперечливішою <g/> . </p><p> У |
doc#3 | синтакси не слід спускати з ока <g/> , що він завдає | ще | одного вдару по « <g/> прикметниковим конструкціям |
doc#3 | , роблячи тим самим | ще | один крок до специфічно-числівникової |
doc#3 | — племена <g/> . Двоосновні іменники <g/> , успадковані | ще | від дослов'янської давнини <g/> , існували в усіх |
doc#4 | ? </p><p> </doc> </p><p> ОДИН </p><p> Я знаю <g/> , про що хочу писати ( <g/> мене | ще | в дитинстві вчили <g/> : ніколи не починай своїх |
doc#4 | та світлість <g/> , що колись була <g/> ? » — « <g/> З минулого <g/> » <g/> ) <g/> , | ще | раз Теліги <g/> … Маємо реакції на літературне життя |
doc#4 | бруку <g/> ! » — </p><p> Тепер перед нами тема великого міста | ще | раз і взагаль- неніше — то було бите скло |
doc#4 | все таки є <g/> , щастя Філемона й Бавкіди ( <g/> до яких я | ще | повернуся далі <g/> ) <g/> . </p><p> Два спостереження |
doc#4 | , бо воно буде приємне для видавців <g/> , а | ще | й тому <g/> , що воно ніби підтримує мою тезу про |
doc#4 | , усе в літературі — засоби <g/> , але самі засоби — це | ще | не література <g/> . Бо є в ній та « <g/> крапелька <g/> » <g/> , яку |
doc#4 | страшно <g/> » <g/> ) </p><p> Ми тепер понурі і завзяті <g/> , </p><p> Нас тепер | ще | тяжче стало взяти Тихим словом ніжности й тепла |
doc#4 | або іменник <g/> , а взагалі як учасника <g/> . Це | ще | один засіб ( <g/> засіб <g/> ! <g/> ) об'єктивізації <g/> . Наведу |
doc#4 | бачиш пухкість першого снігу <g/> , | ще | незайманого <g/> , в першому сліді « <g/> босих <g/> » котячих |
doc#4 | подібність у настрої <g/> , у баченні світу або — | ще | точніше — в бажанні бачити світ як осередок |
doc#4 | дисгармонії <g/> . </p><p> Але в Овідія цього звиху | ще | нема <g/> , і гармонійне життя <g/> , задоволене малим <g/> , |