Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Але на цьому проклятому місці ніщо не було можливе <g/> , навіть саме ніщо як таке <g/> , le neant <g/> , як казали французькі екзистенціялісти <g/> , ніщота — називав це Юрій Косач <g/> . </p>
doc#0 А надто тогочасна Німеччина вже мала одного фюрера <g/> , і цього вистачало <g/> .
doc#0 Це з ним тоді перекинувся кількома фразами дядя Вася <g/> .
doc#0 Саме про Н. </p><p> Поза всяким сумнівом <g/> , Голубовський був українським патріотом <g/> , але це не стало йому на заваді прийняти німецьку державну приналежність ( <g/> Reichsdeutsche <g/> ) <g/> .
doc#0 Але німецька бюрократична машина дуже поволі усвідомлювала ці гіркі істини і далі плекала ідею розподілу Росії між Німеччиною і Японією <g/> , не знати — по Обі чи Єнісею <g/> , але десь там <g/> .
doc#0 Місцевій людності на захід від цих вододілів Німеччина мала принести німецький закон <g/> , німецьке право <g/> .
doc#0 Це були попри все « <g/> костюми <g/> » <g/> , стандартні ( <g/> маспошив <g/> ) і щодня ношені <g/> .
doc#0 Це було в будинку <g/> , де перед 1939 роком містилося польське воєвідство <g/> , тепер <g/> , здається <g/> , чи не вулиця Винниченка <g/> , масивний адміністративний негостинний ґмах габсбурзької епохи <g/> .
doc#0 Коли <g/> , вкрай рідко <g/> , це все-таки ставалося <g/> , неминучим був несмачний ритуал <g/> .
doc#0 У цьому будинку не говорилося ні добридень <g/> , ні добрий вечір <g/> .
doc#0 Та це єдиний обов'язок цих ненормальних <g/> , недоречних зайд <g/> .
doc#0 Та це єдиний обов'язок цих ненормальних <g/> , недоречних зайд <g/> .
doc#0 Купити цією ціною право на те <g/> , щоб не робити нічого корисного для німців <g/> , здавалося не надто високою ціною <g/> .
doc#0 Ця валізка зазнала чимало пригод <g/> , але доїхала аж до Америки <g/> .
doc#0 Було це як благословення батьківщини на мандри поза батьківщину <g/> . </p>
doc#0 Під чужою владою <g/> , але була це все-таки <g/> , коли можна створити таке слово <g/> , своїна <g/> .
doc#0 Але ж саме цього Н. хотів <g/> .
doc#0 Хоч у першому це було кілька днів <g/> , а в другому — майже півтора року <g/> .
doc#0 Праця над цим словником почалася вже не один рік тому <g/> , словник не мав колегії <g/> , все робив і за все відповідав сам Димін- ський <g/> .
doc#0 <p> Проте <g/> , коли пройшла поголоска <g/> , що Львів припиняє працю над своїм словником ( <g/> не має значення <g/> , що зовсім іншого профілю <g/> ) і що Н. стає безробітним <g/> , Іван Мірчук <g/> , директор берлінців <g/> , вирішив скористатися з цього й перехопити Н. до свого інституту <g/> . </p>