Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#53 Тут можуть вживатися давальний відмінок замість знахідного або родового <g/> : « <g/> Замаячили темниї гори Вашій землі <g/> » ( <g/> 7 <g/> , 288 <g/> ) <g/> ; « <g/> Тому усёму він подужав <g/> » ( <g/> 8 <g/> , 22 <g/> ) <g/> .
doc#81 Тут <g/> , одначе <g/> , щось смикнуло мене говорити по-російськи <g/> , і це була моя перша <g/> , ще покищо дуже мала капітуляція <g/> .
doc#72 Тут було ще дуже далеко до української літературної мови <g/> , якої автор ніколи не опанував <g/> , але пороблені зміни говорили про рух у цьому напрямі <g/> .
doc#81 Я бачив <g/> : тут починається новий театр <g/> .
doc#92 Тут не місце входити в наукові дискусії <g/> , але можна заторкнути бодай поверхово дві-три проблеми <g/> .
doc#9 В прикметниках відзначу затримання наголосу на корені в словах міський і морський ( <g/> « <g/> Тут міські розкоші <g/> !
doc#9 В. Сімович згадує про Лесю Українку <g/> : « <g/> Тут ( <g/> щодо літературної мови <g/> ) Леся Українка виявляла великий лібералізм <g/> , а проте вважала <g/> , що М. Грушевський аж надто вже свою мову погаличанив <g/> »1. Як і в Олени Пчілки <g/> , « <g/> західна <g/> » орієнтація в мові в'язалася в Лесі Українки з прийняттям так званих « <g/> польонізмів <g/> » <g/> , — себто в даному випадку слів <g/> , спільних з польською мовою <g/> , але здавна й широко вживаних українським народом <g/> .
doc#57 У суті речі « <g/> фолкльор <g/> » тут тільки маска <g/> .
doc#81 Я не буду підписувати свої повідомлення власним прізвищем <g/> , а прибраним <g/> , а тут я тільки підпишу <g/> , що я <g/> , Шевельов <g/> , буду виступати в цих повідомленнях і зустрічах під прибраним прізвищем <g/> , яке я сам собі тепер виберу <g/> .
doc#40 Саме через те <g/> , що звертання граматично стоїть поза реченням <g/> , і недоцільно називати кличну форму відмінком <g/> : відмінок бо показує форму припасування іменника до речення <g/> , а тут маємо якраз протилежне — виводження іменника поза межі речення <g/> .
doc#17 Це був світ <g/> , де Бог був не далеко на небі <g/> ; а тут же <g/> , за містечком на царині <g/> . </p>
doc#30 А тут ще Ви підклали дров до багаття згадкою про появу тома Статтів гарвардського походження <g/> , якого я не маю і ніколи не матиму <g/> , бо ще 1934 року мій тоді головний начальник Наум Каганович7 прорік мені <g/> : Вы юноша дерзкий <g/> .
doc#15 Тому і в Шевченка називні речення рясніші і застосування їх гнучкіше <g/> , ніж <g/> , приміром у Котляревського <g/> , над яким норми клясицистичної синтакси тяжіли ще до певної міри ( <g/> абстрагуюся тут <g/> , звичайно <g/> , від ступеня поетичної обдарованости <g/> ) <g/> .
doc#30 Аж тут великий пакет з двомісячним « <g/> вмістом <g/> » <g/> , а за тиждень — новий за нові два <g/> .
doc#81 Аж тут у мене запитано <g/> : </p><p> — А чи пан сам <g/> , чи має родину <g/> ? </p>
doc#59 В « <g/> Енеєві й житті інших <g/> » ще можна знайти окремі прослідки такої « <g/> хвороби романтизму <g/> » ( <g/> Галочка говорить в одному місці про « <g/> змагання з прокляттям романтизму <g/> » <g/> ; mutatis mutandis це стосується й до самого автора <g/> ) <g/> , але тут їх уже треба спеціяльно вишукувати <g/> : « <g/> Колись я хотів бути вітрищем-торнадо <g/> , що до болю заціловує сухі уста <g/> , я хотів колись бути місячним променем <g/> , щоб замінятись <g/> , упавши на асфальт Берліну <g/> , у смарагдовий ( <g/> !
doc#81 <p> Оповідання про вибір маршруту й подорож піде далі <g/> , але тут <g/> , наче примітка <g/> , хай ще буде коротка згадка про коротку зустріч ще з однією людиною <g/> , що <g/> , може <g/> , могла бути або й була четвертим праведником <g/> .
doc#81 Я <g/> , звичайно <g/> , звик до всякої показухи <g/> , але тут <g/> , перед обличчям дуже ймовірної близької смерти кандидата <g/> , я не міг не відчути ніби щирости в усьому цьому <g/> .
doc#9 <p> Буває так <g/> , що дослідник шукає для себе теми <g/> , але тут тема шукала дослідника <g/> .
doc#53 Але тут <g/> , як у китиці квітів <g/> , де всі мають слабкий запах <g/> , а одна група — різкий <g/> , і саме вона <g/> , хоч вона і в меншості <g/> , визначає запах цілої китиці <g/> .