Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#35 українська — церква <g/> ; він бачив <g/> , нарешті <g/> , що до самого нього Москва ставиться з побоюванням і
doc#36 « <g/> Я ще зовсім молодий <g/> . Мені лише дванадцять <g/> » <g/> . А в самого довга сива борода <g/> , чоло зморшкувате <g/> , і
doc#36 далі <g/> : обидва мистці перебувають у полоні тих самих образів і тем <g/> . Ми бачили <g/> , як дійшов Ґе до того <g/> , що
doc#37 ролі легше було їм погодитися на людину <g/> , що сама письменником не була й тому здавалася
doc#37 МУР <g/> , бо ВАПЛіте <g/> , бач <g/> , було вороже до нього <g/> . Самої згадки про Яра Славутича вистачало для такої
doc#40 круто <g/> : « <g/> Ченці <g/> , попи і крутопопи <g/> … були в огні на самім дну« <g/> . У народних говірках зафіксовано такі
doc#40 на Україні <g/> , безсистемна й строката <g/> . Тим самим вона не задовольняє і інших вимог <g/> , які
doc#40 головне від об'єктивних властивостей самого предмета <g/> . Про троянду ми скажемо <g/> , що вона
doc#40 зблякне весь образ <g/> . А от інший синонім до того самого слова-показника <g/> , прекрасно використаний в
doc#40 а з рядом як цілістю <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Вітер і хвиля гнали самі <g/> » ( <g/> Укр <g/> . <g/> ) <g/> . Коли ж він стоїть у препозиції <g/> , то його
doc#40 , що його вибрав Панас Мирний <g/> , наголошує саму подію <g/> , лишаючи в тіні її спричинців і нічого не
doc#40 не тільки інтонацією <g/> , а і сполучником <g/> . Тим самим виявлено назовні спеціальним словом <g/> , що ці
doc#40 рядів і паратактичних </p><p> речень здебільшого ті самі <g/> . І так само <g/> , як у простому реченні нам потрібні
doc#40 ( <g/> так <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Вночі людина лишається коли не сама з собою <g/> , то з природою <g/> » ( <g/> Мельн <g/> . <g/> ) <g/> . </p><p> В.
doc#40 підпорядкування одного речення другому <g/> , та й самі відтінки значення більше окреслюють
doc#40 , за якого всі підрядні речення стоять на тому самому щаблі залежности <g/> , може легко розростатися <g/> , не
doc#40 в значення попередніх членів речення з таким самим обставинним значенням <g/> : там <g/> , взавтра <g/> , за
doc#40 : спершу скупчені довгі слова <g/> , та ще й з тим самим наростком ( <g/> привітанні <g/> , звітування <g/> ) <g/> , а на
doc#40 » ( <g/> Панч <g/> . <g/> ) <g/> . Кільцем звемо повторення того самого слова або словосполуки на початку й кінці
doc#40 ( <g/> або словосполучень <g/> ) <g/> , коли в них ужито таких самих членів речення і в такому самому порядку <g/> , напр <g/> .