This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#35 | українська — церква <g/> ; він бачив <g/> , нарешті <g/> , що до | самого | нього Москва ставиться з побоюванням і |
doc#36 | « <g/> Я ще зовсім молодий <g/> . Мені лише дванадцять <g/> » <g/> . А в | самого | довга сива борода <g/> , чоло зморшкувате <g/> , і |
doc#36 | далі <g/> : обидва мистці перебувають у полоні тих | самих | образів і тем <g/> . Ми бачили <g/> , як дійшов Ґе до того <g/> , що |
doc#37 | ролі легше було їм погодитися на людину <g/> , що | сама | письменником не була й тому здавалася |
doc#37 | МУР <g/> , бо ВАПЛіте <g/> , бач <g/> , було вороже до нього <g/> . | Самої | згадки про Яра Славутича вистачало для такої |
doc#40 | круто <g/> : « <g/> Ченці <g/> , попи і крутопопи <g/> … були в огні на | самім | дну« <g/> . У народних говірках зафіксовано такі |
doc#40 | на Україні <g/> , безсистемна й строката <g/> . Тим | самим | вона не задовольняє і інших вимог <g/> , які |
doc#40 | головне від об'єктивних властивостей | самого | предмета <g/> . Про троянду ми скажемо <g/> , що вона |
doc#40 | зблякне весь образ <g/> . А от інший синонім до того | самого | слова-показника <g/> , прекрасно використаний в |
doc#40 | а з рядом як цілістю <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Вітер і хвиля гнали | самі | <g/> » ( <g/> Укр <g/> . <g/> ) <g/> . Коли ж він стоїть у препозиції <g/> , то його |
doc#40 | , що його вибрав Панас Мирний <g/> , наголошує | саму | подію <g/> , лишаючи в тіні її спричинців і нічого не |
doc#40 | не тільки інтонацією <g/> , а і сполучником <g/> . Тим | самим | виявлено назовні спеціальним словом <g/> , що ці |
doc#40 | рядів і паратактичних </p><p> речень здебільшого ті | самі | <g/> . І так само <g/> , як у простому реченні нам потрібні |
doc#40 | ( <g/> так <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Вночі людина лишається коли не | сама | з собою <g/> , то з природою <g/> » ( <g/> Мельн <g/> . <g/> ) <g/> . </p><p> В. |
doc#40 | підпорядкування одного речення другому <g/> , та й | самі | відтінки значення більше окреслюють |
doc#40 | , за якого всі підрядні речення стоять на тому | самому | щаблі залежности <g/> , може легко розростатися <g/> , не |
doc#40 | в значення попередніх членів речення з таким | самим | обставинним значенням <g/> : там <g/> , взавтра <g/> , за |
doc#40 | : спершу скупчені довгі слова <g/> , та ще й з тим | самим | наростком ( <g/> привітанні <g/> , звітування <g/> ) <g/> , а на |
doc#40 | » ( <g/> Панч <g/> . <g/> ) <g/> . Кільцем звемо повторення того | самого | слова або словосполуки на початку й кінці |
doc#40 | ( <g/> або словосполучень <g/> ) <g/> , коли в них ужито таких | самих | членів речення і в такому самому порядку <g/> , напр <g/> . |