Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 композиційно збалансованої картини <g/> , що має свій центр і периферію і що становить виразну
doc#6 він такий меткий <g/> , а </p><p> тоді сказав <g/> : </p><p> — Я думаю <g/> , що ти маєш рацію <g/> . У неї нема обличчя <g/> , вона не якась певна
doc#7 , що цю традицію можна порушити <g/> , коли цей віршик має симптоматичне значення для автора <g/> , а може і для
doc#7 нашого імітування неоклясицизму на еміграції мають стільки ж спільного з сучасною поезією Европи й
doc#7 з мови тільки звуки <g/> , що самі собою <g/> , як відомо <g/> , не мають значення <g/> . Це не прищепилося і не могло
doc#7 зв'язків слів <g/> . Кожне слово в нашій мові ніби має кілька гачків <g/> , до яких — за інерцією мови — мають
doc#7 має кілька гачків <g/> , до яких — за інерцією мови — мають бути почеплені інші слова <g/> , при чому конче слова
doc#7 до ранньої Андієвської <g/> . Але цей крок має вирішальне значення <g/> . Те <g/> , що написав Зуєвський
doc#7 словами <g/> , словами щоденної мови <g/> . Це має особливе значення для нашої поезії на
doc#7 . У поезії Зуєвського сказано все те <g/> , що в ній має бути сказане <g/> . Якщо вона тому чи тому
doc#8 том « <g/> Пантелимон Куліш у п'ятдесяті роки <g/> » має майже стільки приміток <g/> , скільки основного
doc#9 — це ще питання <g/> , повної відповіді на яке ми ще не маємо <g/> ) <g/> . </p><p> Відповідно до « <g/> партійно-урядової <g/> »
doc#9 мову <g/> . Коли ( <g/> кажу тут про час від XVIII ст <g/> . <g/> ) маємо взаємодію діалекту з літературною мовою <g/> , а не —
doc#9 лексикографії <g/> . Українська мова не має по суті жадного великого на розмір словника
doc#9 географії поширення слів ( <g/> Вортґеоґрафі <g/> ) ми не маємо <g/> . І досі для багатьох слів мало не єдиним
doc#9 Львова <g/> ; по-друге <g/> , тому <g/> , що Волинь <g/> , хоч і має дуже багато відмінного від Галичини <g/> , все-таки
doc#9 дуже багато відмінного від Галичини <g/> , все-таки має більше спільного з нею <g/> , ніж розташовані далі на
doc#9 , зберегла наше слово від заглади <g/> . Тепер має Галичина повести дальше велике і святе діло
doc#9 позичень знаходимо в ній надто мало <g/> , і всі вони мають цілком випадковий характер <g/> . З лексики сюди <g/> ,
doc#9 ( <g/> коло Могилева <g/> , Мінська та Вітебська <g/> ) <g/> , котрі мають один спільний з українським лексикон слів <g/> .