This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 | Він став професіоналом <g/> , а його болюча непристосованість до середовища <g/> , з якого він вийшов <g/> , як і того <g/> , до якого мав би прийти <g/> , робить його носієм драматичного роздвоєння <g/> , хоч водночас соціолог не може її вирвати з контексту урбанізаційних процесів двадцятого сторіччя й розмивання сільської людности <g/> . |
doc#6 | Серед мистців свого часу Курилик мав своє виразне і особисте місце <g/> , але воно саме серед нихv <g/> . </p> |
doc#6 | 260. Коли Курилик плянував серію про Монреаль <g/> , він мав на збирання вражень лише один день <g/> . |
doc#7 | Ці запитання матимуть синтаксичний характер <g/> . |
doc#7 | Прапори ці <g/> , певна річ <g/> , повинні мати їхні партійні барви <g/> . |
doc#7 | Але для того <g/> , щоб іти цим рівнобіжним шляхом <g/> , треба <g/> , поперше <g/> , мати щось за душею власного <g/> , подруге <g/> , знати <g/> , відчувати і співпереживати те <g/> , чим живе Европа й Америка в духовості і в поезії <g/> . </p> |
doc#7 | Але той з читачів <g/> , хто знайомиться з нею за нашими журнальними перекладами <g/> , не матиме про її чар і стиль найменшого уявлення <g/> . |
doc#7 | Це не випадок <g/> , що всі переклади українських неоклясиків на чужі мови не мали жадного успіху <g/> , навіть коли це були непогані переклади ( <g/> Юрій Клен <g/> , почасти Е. Котмаєр <g/> ) <g/> . |
doc#8 | Він мав на увазі південно-німецьку вимову типу stroas замість strasse <g/> . |
doc#8 | Ніяких учнів <g/> , жадної школи Петров ніколи не мав <g/> , як не мав і просто однодумців <g/> . |
doc#8 | Ніяких учнів <g/> , жадної школи Петров ніколи не мав <g/> , як не мав і просто однодумців <g/> . |
doc#9 | Вона-бо мала перед тим і обіцяла мати далі вирішальний вплив на ввесь дальший розвиток української літературної мови <g/> . |
doc#9 | На це склалося кілька обставин <g/> : і знав він українськомовні справи краще від моїх харківських учителів <g/> , знав не тільки ззовні <g/> , а й зсередини <g/> , і був він єдиним тоді на Україні носієм ідей і метод Празького лінгвістичного гуртка <g/> , де мав не одну нагоду спілкуватися з « <g/> самим <g/> » Ніколаєм Трубецьким <g/> , ну і <g/> , нарешті <g/> , посідав він у свої тоді 63 роки ту незбагненну рису людяності <g/> , що її найкраще окреслює французьке слово шарм <g/> . |
doc#9 | ( <g/> Сімович мав свої порахунки з галицькою інтелігенцією <g/> , аж до того <g/> , що заявляв <g/> : « <g/> Я не галичанин <g/> , я — буковинець <g/> » — чим він не був <g/> , але в глибині душі він був гарячим — у межах загальноукраїнського душевного прив'язання — галицьким місцевим патріотом <g/> . |
doc#9 | Ні лемківські села <g/> , ні німецькі робітничі табори бібліотек не мали і елементарних умов <g/> , щоб викінчити книжку <g/> , не творили <g/> . |
doc#9 | Правда <g/> , Б. Грінченко <g/> , широко використовуючи західноукраїнські матеріяли <g/> , все-таки прагнув надати редагованому ним словникові переважно центрально- і східноукраїнського характеру <g/> , і через це <g/> , коли мав указівки на вживання слова поза західноукраїнськими територіями <g/> , то охоче це зазначав <g/> . |
doc#9 | Але природна річ <g/> , що і він не завжди мав на це прямі вказівки <g/> . |
doc#9 | <p> « <g/> Коли р. 1862 почали виходити " <g/> Вечерниці <g/> " і саме тоді прийшов транспорт книжок українських <g/> , почався у нас перелом щодо думки про язик літературний <g/> »3. Але найбільше значення мав усе-таки Шевченків вплив <g/> . |
doc#9 | І з цього погляду повну рацію мали всі дальші прихильники синтези літературної мови з галицькими елементами <g/> , коли вважали П. Куліша за свого попередника <g/> . </p> |
doc#9 | <p> Виступ В. Мови не став відомим широкій громаді й через це не мав великого громадського резонансу <g/> . |