Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#79 <p> Але люди лишаються глухими до проповіді Малахія <g/> , вони воліють жити в формах <g/> , уникаючи сутнього <g/> .
doc#85 Валеріян Поліщук <g/> , тільки формулював він це дуже просто <g/> : « <g/> Коли б люди писали тільки те <g/> , що вони бачили й бачать <g/> , то в нас ніколи не було б мистецтва <g/> » <g/> .
doc#16 Те саме з Шевченком <g/> , який мріяв про суспільство рівних людей <g/> , про суспільство-родину <g/> , де « <g/> врага не буде супостата <g/> , а буде син і буде мати <g/> , і будуть люди на землі <g/> » <g/> , — а Донцов робить з нього ненависника і мальтретанта « <g/> гречкосіїв <g/> » <g/> , з яких Донцов хоче зробити об'єкт зневаги й глуму <g/> .
doc#81 Але це не були люди <g/> , якщо вважати за властивість людини бути приятелем комусь іншому <g/> , не кажу вже — коханим <g/> .
doc#36 <p> ( <g/> « <g/> Лічу в неволі <g/> » <g/> , 1850 <g/> ) </p><p> Мені здається <g/> , що й самого </p><p> Тебе [ <g/> Бога <g/> ] вже люди прокляли <g/> . </p>
doc#6 Правда <g/> , згідно з його поглядами <g/> , кінець світу й Страшний Сул не можуть відбутися <g/> , поки не всі люди стали християнами <g/> , отже <g/> , не в час його життя <g/> , а передбачувана ним атомова катастрофа <g/> , попри все її страхіття <g/> , кінцем світу не була б. Але вибір теми страстей був <g/> , напевне <g/> , не тільки цим зумовлений <g/> . </p>
doc#40 Неоднаково говорять на різних землях <g/> , неоднаково говорять люди різних професій <g/> , різного рівня освіти тощо <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Якби ви знали <g/> , паничі <g/> , де люди плачуть <g/> , живучи <g/> , то ви б елегій не творили <g/> » ( <g/> Шевч <g/> .
doc#40 : « <g/> Там день-денно люди <g/> , які кричать і метушаться <g/> » — Самч <g/> .
doc#81 Маю враження <g/> , що чим сутужніше і скупченіше живуть люди <g/> , тим вони охочіше приміщують заїжджих гостей <g/> , коли вони дістають великі мешкання — їхня гостинність зникає <g/> .
doc#6 Навіть в ілюстрації до “ <g/> Лиса Микити <g/> ” впадає в око <g/> , що тварини — головні герої — дивляться на глядача <g/> , але далеко не завжди люди ( <g/> пор <g/> .
doc#36 Збрешуть люди <g/> , </p><p> І візантійський Саваоф </p><p> Одурить <g/> !
doc#9 ) <g/> ; звада ( <g/> « <g/> Починають збігатись люди <g/> , почувши зваду <g/> » — « <g/> Вав <g/> .
doc#84 , схиляються у чисту самоту <g/> ; проз них несуть заковані у крицю і військо й люди сховану мету <g/> , та не цікавляться поети нею <g/> , неначе тінню давньою своєю <g/> … </p><p> Але
doc#9 <p> Розуміється <g/> , були серед українських друзів Шевченка й люди з інших теренів <g/> , але кількісна і якісна перевага чернігівців не підлягає сумнівові <g/> .
doc#72 Коли люди <g/> , що говорять якоюсь мовою <g/> , підшукують для </p><p> цього виправдання <g/> , це завади вказує на ненормальне становище мови <g/> .
doc#103 Навіть коли люди певні <g/> , що вони однодумці <g/> , — вони не однодумці до кінця <g/> . </p>
doc#40 Колись люди писали гусячими перами <g/> ; тепер ми пишемо сталевими знаряддями <g/> , які <g/> , якщо точно висловлюватися <g/> , зовсім не є пера <g/> .
doc#81 Не було палива <g/> , не мали люди й часу на це <g/> .
doc#36 Не одурить Бог <g/> , </p><p> Карать і милувать не буде <g/> : </p><p> Ми не раби його — ми люди <g/> ! </p>