This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 | свою поезію в мусульманський стиль мислення й | життя | <g/> : </p><p> Sonst wenn man den heiligen Koran zitierte <g/> , </p> |
doc#4 | у сорокових і п'ятдесятих роках <g/> , коли в | житті | поетки <g/> , судячи з її віршів <g/> , поставало |
doc#4 | . </p><p> Але в Овідія цього звиху ще нема <g/> , і гармонійне | життя | <g/> , задоволене малим <g/> , виливається в спокійний і |
doc#4 | цілком чужі <g/> , вона вся тут і тепер <g/> , у межах одного | життя | <g/> . Але мотив гармонії й вірности подружнього |
doc#4 | . Але мотив гармонії й вірности подружнього | життя | аж геть у старість <g/> , живого теплом споминів про |
doc#4 | — </p><p> довголіття і одночасна смерть — як ідеал <g/> , хоч у | житті | <g/> , де боги не заходять до хати <g/> , недосяжний <g/> . </p> |
doc#4 | ! </p><p> Не ґвалту я — міньби хотів <g/> , ( <g/> с. 443 <g/> ) </p><p> П'ЯТЬ </p><p> | Життя | Іова на тому відтинку <g/> , що змальований у Біблії <g/> , |
doc#4 | <p> устах <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> Питання <g/> » <g/> ) </p><p> Світ для неї — в'язниця <g/> , а | життя | — незбагненне <g/> , і людина зла <g/> , вона — </p><p><g/> … засмітила |
doc#4 | жить <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Тривога <g/> » <g/> ) </p><p> страшно жить <g/> ! Бо зміст | життя | — </p><p> Самотньо йдеш у ніч оцю <g/> , </p><p> у безвість <g/> , в |
doc#4 | ми вже готові взяти цей образ у супутники нашого | життя | і <g/> , відтепер <g/> , іти разом з ним до кінця путі <g/> . </p><p> ШІСТЬ </p> |
doc#4 | » <g/> , чиї образи-тіні проходять через особисте | життя | поетки — Юрій Липа <g/> , Ольжич <g/> , Оксана Аятуринська |
doc#4 | знаю <g/> : не досить ще <g/> , </p><p> не тепер складу подяку </p><p> за | життя | <g/> … </p><p> ( <g/> « <g/> Осінь <g/> » <g/> ) </p><p> Але в 65 років вона вже бачить себе « |
doc#4 | » <g/> ) </p><p> Але в 65 років вона вже бачить себе « <g/> на стернях | життя | <g/> » <g/> , коли все живе вже зникло з піль <g/> , у поезії <g/> , що |
doc#4 | « <g/> діва залізна <g/> » <g/> , що стискає груди <g/> , серце <g/> , душу <g/> , | життя | « <g/> хижацькими кігтями <g/> » <g/> . І звідси відчайне — </p> |
doc#4 | « <g/> щоденниковість <g/> » <g/> , а отже й зв'язок з особистим | життям | авторки <g/> , ввесь час плекаються ті |
doc#4 | поетичного мешкання <g/> ? Атлантики <g/> ? Людського | життя | <g/> ? </p><p> Вікна моєї в'язниці </p><p> Промінь сонця пестить |
doc#5 | , через 27 років після публікації в київському « <g/> | Житті | й революції <g/> » <g/> , в 1930 році <g/> . Авторові було б тепер |
doc#5 | і культурних закладах <g/> , панораму міського | життя | <g/> , перекрій побуту різних соціяльних прошарків |
doc#5 | і став професором <g/> . Більше про перебіг його | життя | ми не знаємо нічого <g/> . Дії обох героїв зведені |
doc#5 | науки <g/> , про суть нації <g/> , про ролю кохання в | житті | людини <g/> , а найбільше про білок і про розум <g/> . З його |