Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#34 <p> У сюжеті спустошення людської душі показане безмежною пасивністю людини <g/> , коли вона бачить загибіль сусіда чи близького <g/> , і не допомагає <g/> , коли вона навіть сама себе не рятує <g/> , коли вона навіть іде на службу ворогові ( <g/> Скакун <g/> ) <g/> , а рятується тільки в смерть <g/> , — чи це буде сліпий бунт Євгена Шияна або Полікарпа Скакуна <g/> , чи самогубство Тимоша Клунка <g/> .
doc#36 — С. 26 <g/> ) у сміливому зображенні простолюдних типів на релігійних картинах <g/> , у майстерному використанні темряви як композиційного засобу <g/> , частково в освітленні ( <g/> хоча на картинах Ґе ми заледве чи знайдемо джерело світла з лівого боку <g/> ) і т. п. Проте сам Ґе <g/> , оскільки мені відомо <g/> , ніколи про нього не згадував <g/> .
doc#36 Сьогодні неможливо виявити всі українські зв'язки Ґе <g/> , біографічні чи інакші <g/> . </p>
doc#36 , Христа <g/> ) чи незвичну композицію ( <g/> напр <g/> .
doc#36 <p> На думку спадає лише кілька старих майстрів — один з них Люїс Моралес <g/> , — що з ним можна б порівнювати Ґє <g/> , хоч невідомо <g/> , чи Ґе коли чув про нього <g/> .
doc#37 Причина цього заблуду <g/> , — мого <g/> , а <g/> , мабуть <g/> , і декого ще з ініціятивної групи <g/> , — було те <g/> , що я ( <g/> чи ми <g/> ) були в полоні ідеї національної єдности <g/> .
doc#38 Він не зводить ні з ким порахунків за допомогою того чи того силоміць притягненого письменника <g/> .
doc#39 Жадне людське ухо чи око не спостереже цього одразу <g/> .
doc#40 Виписувати їх слід з контекстом <g/> , щоб було зрозуміле їх значення і в якому тоні й стилі вони вжиті <g/> : гумористичному чи поважному <g/> , піднесеному чи буденному тощо <g/> .
doc#40 Як і при підметі <g/> , вираженому числівником <g/> , середній рід присудка підкреслює в підметі його кількісне значення — мало чи багато <g/> , — а не речове значення <g/> .
doc#40 : « <g/> Чи мені ти вже до смерти вірний друг <g/> , чи чуття твої — як цвіту легкий пух <g/> » ( <g/> Кравч <g/> .
doc#40 Всяка потреба підкреслити той чи той член речення <g/> , внести в мову вияв почуття <g/> , рух приводить до більших чи менших відхилень від узуального порядку слів <g/> .
doc#40 Якщо ж поставити кому і після слова змія ( <g/> »Аж свекруха йде <g/> , як змія <g/> , гуде« <g/> ) <g/> , то буде неясно <g/> , до чого стосується порівняння як змія <g/> : до ходи чи до гудіння <g/> .
doc#40 Нарешті певні вагання між синтетичною формою з наростком -іш- і аналітичною формою другого ступеня виказують ті прикметники <g/> , що їх основа кінчиться на ж- <g/> , ш- <g/> , певно <g/> , з причин звукового збігу <g/> : ворожий — ворожіший чи більш ворожий <g/> , хижий — хижіший чи більш хижий <g/> .
doc#40 Нарешті певні вагання між синтетичною формою з наростком -іш- і аналітичною формою другого ступеня виказують ті прикметники <g/> , що їх основа кінчиться на ж- <g/> , ш- <g/> , певно <g/> , з причин звукового збігу <g/> : ворожий — ворожіший чи більш ворожий <g/> , хижий — хижіший чи більш хижий <g/> .
doc#40 <p> Часто трапляються прикметники другого ступеня і без керованих слів чи порівняльної конструкції <g/> , але і тоді керування завжди можливе <g/> .
doc#40 : « <g/> Отже <g/> , далебі <g/> , не знаю <g/> , чи вона верталась <g/> , Катерина <g/> , до матері <g/> , чи так і пропала <g/> » ( <g/> Шевч <g/> .
doc#40 Такі випадки особливо виразно показують <g/> , що дієприкметники на - лий — не відроджені колишні активні дієприкметники минулого часу <g/> , а в тенденції свого розвитку — тільки інший вираз того самого універсального дієприкметника <g/> , що не розрізняє ані часів <g/> , ані активности чи пасив- ности <g/> , а тільки види і внутрішньо-видові відтінки <g/> .
doc#40 Головні типи цих часток такі <g/> : </p><p> а. Питальні частки чи <g/> , хіба <g/> , невже <g/> , чей ( <g/> уживане тільки в поетичній мові <g/> , також у формі ачей <g/> ) <g/> , де ( <g/> властиве побутовій мові <g/> ) підкреслюють питальний характер речення <g/> , напр <g/> .
doc#41 Ага <g/> , читач опиняється в ролі малої Ірці <g/> , коли та дістає незрозумілі <g/> , заумні для нефахівця пояснення книжкових ілюстрацій <g/> : « <g/> Дівчинка одриває голову від книжки <g/> , щоб подивитись <g/> , чи він жартує <g/> , чи ні <g/> » <g/> .