Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#25 <p> До проблеми постання українського і Михальчук уперше підійшов у зв'язку з розглядом праці В. Науменка “ <g/> Обзор фонетических особенностей малорусской речи <g/> ” <g/> , а повернення до цієї теми в пізніших працях було <g/> , власне кажучи <g/> , тільки повторенням там здобутого <g/> .
doc#25 <p> Чим же тримається єдність цієї одиниці <g/> , якою є між іншим для Михальчука <g/> , як побачимо далі <g/> , також і всяка літературна мова <g/> ?
doc#25 <p> iv До цієї групи він залічує також ільменських словен <g/> , що одначе рано виселилися на північ і там <g/> , в ізоляції від первісного ядра групи <g/> , поклали початок північноросійським говіркам <g/> . </p>
doc#26 Знову « <g/> дух <g/> » цієї поезії можна виявити вже на найелементарнішому рівні <g/> , на рівні поодиноких слів <g/> .
doc#26 <p> На закінчення цієї частини наших міркувань мусімо ще раз кинути оком на поезію « <g/> На вічну пам'ять Котляревському <g/> » <g/> .
doc#26 Це можна тільки вітати <g/> , світла постать цієї людини заслуговує на пам'ять і пошану <g/> .
doc#26 А це тим легше може статися <g/> , що <g/> , як ми бачили <g/> , багато з цієї схеми збереглося в літературознавчому « <g/> марксизмі <g/> » сталінських часів <g/> .
doc#28 Експерименти лишаються у стінах лябораторії <g/> , поет виносить перед очі читача тільки високо досконалий продукт <g/> , і читач може й не знати <g/> , скільки зроблено експериментів <g/> , поки осягнено цієї високої досконалости <g/> , поки він дістав оте « <g/> слово точене <g/> » <g/> . </p>
doc#28 <p> Чи відповідає ж цій поетиці гармонійного спокою і рівноваги – а ми відзначили тут <g/> , звичайно <g/> , тільки малу частину типових засобів цієї поетики – коло настроїв <g/> , світосприймання й філософія Миколи Зерова <g/> ?
doc#28 <p> От цієї двопляновости поезії Миколи Зерова <g/> , її лірично-суб'єктивної підоснови ( <g/> яку добре відчула офіційна критика <g/> !
doc#28 <p> От із цих причин школа Миколи Зерова не стала провідним <g/> , передовим напрямом у нашій поезії <g/> , не зважаючи на всю обдарованість метра цієї школи <g/> , не зважаючи на всі його величезні заслуги перед нашою культурою й літературою <g/> .
doc#28 <p> Але хоч так <g/> , хоч так <g/> , а з цієї романтичної будь-що-будь концепції мусів би випливати принаймні мужній оптимізм <g/> , життєствердження <g/> .
doc#28 3 цієї таємничости і неокреслености випливає широке вживання неозначених займенників <g/> : « <g/> хтось не зводив жовтого зору <g/> » ( <g/> « <g/> Він тікав <g/> » <g/> ) <g/> , « <g/> якісь потвори кудись зникають <g/> » ( <g/> « <g/> Гризи залізо <g/> » <g/> ) <g/> , « <g/> чиїсь таємні тіні Годинник виклика <g/> » ( <g/> « <g/> Коли затихнуть <g/> » <g/> ) <g/> , сонце хмари « <g/> кудись жене <g/> » ( <g/> « <g/> А я живу <g/> » <g/> ) <g/> , серце бажає « <g/> якоїсь невідомої зорі <g/> » ( <g/> « <g/> Синіє сніг <g/> » <g/> ) і т. д. і т. д. І крайнє завершення цієї таємничости й не- збагненности світу – коли поет будує свої поезії на прямому
doc#31 До певної міри виявом цієї неохоти був і памфлет « <g/> Ахтанабіль сучасности <g/> » <g/> , спрямований проти « <g/> конструктивіста <g/> » Валеріяна Поліщука і написаний у другій половині 1925 р. Але тепер до цієї загальної відрази додався тактичний момент <g/> .
doc#31 До певної міри виявом цієї неохоти був і памфлет « <g/> Ахтанабіль сучасности <g/> » <g/> , спрямований проти « <g/> конструктивіста <g/> » Валеріяна Поліщука і написаний у другій половині 1925 р. Але тепер до цієї загальної відрази додався тактичний момент <g/> .
doc#31 Те <g/> , що офіційно називалося « <g/> трудящі маси <g/> » <g/> , дістало наличку просвіти ( <g/> або ще гірше <g/> , « <g/> денікінського прапорщика Смердипупенка <g/> » <g/> ) з додатковою характеристикою « <g/> темна наша батьківщина <g/> » <g/> , « <g/> безмежний темний степ <g/> » <g/> , на додаток <g/> , у дусі вимог часу <g/> , до цієї « <g/> просвіти <g/> » був причеплений « <g/> клясовий еквівалент <g/> » дрібнобуржуазности й навіть непмана-рантьє <g/> , не надто <g/> , треба сказати <g/> , відповідний <g/> .
doc#31 Яковенка « <g/> Не про " <g/> або <g/> " <g/> , а про те ж саме <g/> » <g/> , і всі цитати з неназваного автора <g/> , крім однієї <g/> , взято з цієї статті Яковенка <g/> .
doc#31 Значення цієї знахідки й цієї публікації ( <g/> її здійснив у журналі « <g/> Слово і час <g/> » <g/> , 1990 <g/> , 1 <g/> , О. Г. Мукомела <g/> ) важко перецінити <g/> .
doc#32 До цієї групи я відніс би й Михайла Безухова <g/> , хоч він різнився браком наївности <g/> , умінням добирати людей <g/> , — справжня людина на справжньому місці <g/> , — безжальністю й твердістю характеру й своїх рішень <g/> .
doc#32 Дата 16 листопада ідеально вписується в хронологію українського пробудження і вбивання в колодочки цієї осени <g/> .