This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#29 | цю настанову тепер уже буквально в двоє | слів | <g/> , був це експресіоністичний раціоналізм ( <g/> або <g/> , |
doc#32 | , дальші готуються <g/> . </p><p> Тут <g/> , як обіцяно <g/> , кілька | слів | про книги Академії <g/> . Видання наукової |
doc#36 | , — що ні одна мова не має стільки багато значущих | слів | <g/> , як малоросійська <g/> ? Ці люди не люблять багато |
doc#40 | і своєрідну систему <g/> . Наука <g/> , що вивчає значення | слів | <g/> , зветься семантика ( <g/> або семасіологія <g/> ) <g/> . </p> |
doc#40 | Чи можна сказати <g/> , що форма бездольная і порядок | слів | у Лесі Українки неправильні <g/> ? Ні <g/> , ця форма і цей |
doc#40 | собою слово <g/> . Наприклад <g/> , и <g/> , рко не становлять | слів | української мови <g/> . Цим звукам чи групам звуків |
doc#40 | . </p><p> З нашої аналізи відмінюваности і полісемії | слів | ми бачимо <g/> , що ці риси ми мусимо завжди мати на |
doc#40 | — ы в приростку ( <g/> від слова выдати <g/> ) <g/> . З давніших | слів | погьль ( <g/> з'їв <g/> ) і поилъ ( <g/> напував <g/> ) у сучасній |
doc#40 | бажанні розсмішити <g/> , будуючи калямбури ( <g/> гру | слів | <g/> ) <g/> , — загалом у гумористиці <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> Я Наум |
doc#40 | обсяг значень <g/> . У різних мовах обсяги значень | слів | не збігаються <g/> ; не збігаються вони і в тій самій |
doc#40 | можна мати поняття <g/> , для яких нема спеціальних | слів | <g/> . Наприклад <g/> , те <g/> , що німець позначає словами |
doc#40 | , що не дурно в мешканців Заполяр'я лопарів є 20 | слів | на позначення різних Гатунків льоду <g/> , 41 слово |
doc#40 | , — отже <g/> , його значення не дорівнює сумі значень | слів | рука <g/> , на і ковінька <g/> . У фразі « <g/> На ньому не було |
doc#40 | цілости не дорівнює сумі значень окремих | слів | <g/> . Нерідко їх можна заступити одним словом <g/> . |
doc#40 | . Оці процеси постійного оновлення значення | слів | за законом перенесення значення за функцією <g/> , |
doc#40 | перебудовується семантика слова <g/> . </p><p> Значення | слів | може змінюватися з різних причин і різними |
doc#40 | , ґніт <g/> ) <g/> . У татар українці позичили чимало | слів | <g/> , але в головному ці слова стосуються до |
doc#40 | перевага іншого народу <g/> . Наприклад <g/> , чимало | слів | російських або польських у деяких українських |
doc#40 | вивчаються в європейських країнах <g/> . Багато | слів | з цих мов здавна вживають у більшості |
doc#40 | — пальту тощо <g/> . </p><p> Семантичне принатурення чужих | слів | полягає в явищах т. зв <g/> . народної етимології <g/> . У |