Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#29 цю настанову тепер уже буквально в двоє слів <g/> , був це експресіоністичний раціоналізм ( <g/> або <g/> ,
doc#32 , дальші готуються <g/> . </p><p> Тут <g/> , як обіцяно <g/> , кілька слів про книги Академії <g/> . Видання наукової
doc#36 , — що ні одна мова не має стільки багато значущих слів <g/> , як малоросійська <g/> ? Ці люди не люблять багато
doc#40 і своєрідну систему <g/> . Наука <g/> , що вивчає значення слів <g/> , зветься семантика ( <g/> або семасіологія <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Чи можна сказати <g/> , що форма бездольная і порядок слів у Лесі Українки неправильні <g/> ? Ні <g/> , ця форма і цей
doc#40 собою слово <g/> . Наприклад <g/> , и <g/> , рко не становлять слів української мови <g/> . Цим звукам чи групам звуків
doc#40 . </p><p> З нашої аналізи відмінюваности і полісемії слів ми бачимо <g/> , що ці риси ми мусимо завжди мати на
doc#40 — ы в приростку ( <g/> від слова выдати <g/> ) <g/> . З давніших слів погьль ( <g/> з'їв <g/> ) і поилъ ( <g/> напував <g/> ) у сучасній
doc#40 бажанні розсмішити <g/> , будуючи калямбури ( <g/> гру слів <g/> ) <g/> , — загалом у гумористиці <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> Я Наум
doc#40 обсяг значень <g/> . У різних мовах обсяги значень слів не збігаються <g/> ; не збігаються вони і в тій самій
doc#40 можна мати поняття <g/> , для яких нема спеціальних слів <g/> . Наприклад <g/> , те <g/> , що німець позначає словами
doc#40 , що не дурно в мешканців Заполяр'я лопарів є 20 слів на позначення різних Гатунків льоду <g/> , 41 слово
doc#40 , — отже <g/> , його значення не дорівнює сумі значень слів рука <g/> , на і ковінька <g/> . У фразі « <g/> На ньому не було
doc#40 цілости не дорівнює сумі значень окремих слів <g/> . Нерідко їх можна заступити одним словом <g/> .
doc#40 . Оці процеси постійного оновлення значення слів за законом перенесення значення за функцією <g/> ,
doc#40 перебудовується семантика слова <g/> . </p><p> Значення слів може змінюватися з різних причин і різними
doc#40 , ґніт <g/> ) <g/> . У татар українці позичили чимало слів <g/> , але в головному ці слова стосуються до
doc#40 перевага іншого народу <g/> . Наприклад <g/> , чимало слів російських або польських у деяких українських
doc#40 вивчаються в європейських країнах <g/> . Багато слів з цих мов здавна вживають у більшості
doc#40 — пальту тощо <g/> . </p><p> Семантичне принатурення чужих слів полягає в явищах т. зв <g/> . народної етимології <g/> . У