Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> У назвах тварин знахідний відмінок множини може мати рівнобіжно форми називного і родового відмінка <g/> , при чому перша чи не переважає <g/> : « <g/> Не буду чужі воли пасти <g/> , заганяти <g/> » ( <g/> Шевч <g/> .
doc#40 Передусім <g/> , іменник зовсім не керує знахідним відмінком <g/> : у тих випадках <g/> , коли дієслово вимагає цього відмінка <g/> , при відповідному іменнику замість знахідного відмінка вживається родового <g/> .
doc#40 Щоб субстантивізація прислівника відчувалася <g/> , при ньому мусить бути поставлений прикметник або прийменник — слова <g/> , що вживаються звичайно при іменнику <g/> ; іноді субстантивізація приводить до того <g/> , що прислівник набирає здатности відмінятися <g/> , приймаючи закінчення прикметника або іменника <g/> , напр <g/> .
doc#84 лицарськости <g/> ; а культ активности розчинився в домінанті муштрованої волі й фанатичної сліпої віри <g/> , при повному приглушенні вміння думати і міркувати <g/> . Практично все це означало — знову ж таки
doc#40 <p> На означення дії <g/> , пізнішої від чогось <g/> , уживається після з родовим <g/> , рідше ( <g/> головне <g/> , при назвах дій <g/> , процесів <g/> ) по з місцевим <g/> , напр <g/> .
doc#16 <p> Правда <g/> , при цьому вісниківство розпалювало часом надмірний шовінізм і доводило ненависть до такого градусу <g/> , при якому стають неможливими навіть ті компроміси з окремими групами росіян ( <g/> не кажучи вже про руськомовних українців <g/> ) <g/> , які могли б відколоти ці групи від загального протиукраїнського фронту росіян і <g/> , отже <g/> , були б корисні ( <g/> а в певних умовах доконечні <g/> ) для успіху української справи <g/> .
doc#40 <p> Рештки давнішого стану <g/> , коли губні теж мали фонематичне пом'якшення <g/> , частково зберігаються в кількох словах <g/> , де губні в <g/> , м м'якшаться перед голосними а <g/> , о. Це слова свято <g/> , цвях <g/> , тмяний <g/> , духмяний <g/> , різдвяний <g/> , горохвяний <g/> , цвьохнути <g/> , лижвяний <g/> , жвяхтіти <g/> , дзвякати <g/> , морквяний <g/> , мертвяк <g/> , червяк <g/> , що найчастіше вимовляються способом с'вато <g/> , ц'в'ах і т. д. <g/> , при чому м'якість губного має тут розрізняльне значення <g/> , пор <g/> .
doc#47 І Лятуринська запитувала <g/> : « <g/> Та й пощо це все здалося при повній деградації <g/> , при повній пролетаризації вся і всього <g/> ?
doc#81 Це я робив <g/> , щоб краще бачити кожного студента <g/> , але також тому <g/> , що стояти цілий день <g/> , при часом 12 годинах праці <g/> , було справді втомно <g/> .
doc#97 « <g/> У русского воєнного моряка сила необыкновенная — это доказано <g/> , при том не раз <g/> » <g/> ; ще раз <g/> , через п'ять сторінок звідси <g/> , — імена Бутакова і його команди « <g/> для всех моряков не отделимы от славы флота российского <g/> , земли русской <g/> ; это было в традициях Российского флота <g/> , в самой душе его истинных сынов-офицеров <g/> » <g/> .
doc#40 Залюбки використовують гомонімію при дотепах <g/> , при бажанні розсмішити <g/> , будуючи калямбури ( <g/> гру слів <g/> ) <g/> , — загалом у гумористиці <g/> , напр <g/> .
doc#16 Але ми твердимо <g/> , що при найбільшій зараженості чужим духом <g/> , при найбільшому занепаді не може цілковито зникнути своє <g/> , відбувається певне схрещення <g/> , певне взаємонакладання елементів <g/> , і <g/> , отже <g/> , уважний дослідник завжди відкриє щось своє навіть у найбільше <g/> , здавалося б <g/> , відчужених від традиції діячів своєї культури ( <g/> як це ми робимо з самим Донцовим <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Через те <g/> , що сучасний дієприслівник з походження був дієприкметником <g/> , при ньому теж спершу був можливий і типовий такий порядок слів <g/> , що як прослідок трапляється й тепер <g/> , напр <g/> .
doc#40 Є одначе дієслова <g/> , при яких керований іменник практично не вживається <g/> , а постійно буває інфінітив <g/> .
doc#31 Але і це в суті речі було в тих історичних обставинах питанням про те <g/> , як краще зберегти українську самобутню культуру і самобутність взагалі під тяжкою загрозою <g/> , при чому для супротивників у цьому питанні ( <g/> крім кількох пристосуванців <g/> ) спільним було бажання цю самобутність таки зберегти <g/> .
doc#10 Курило починає звичайно коротким описом села в його історії <g/> , економічному розвитку <g/> , сучасному етапі <g/> ; далі характеризує тих осіб <g/> , що від них безпосередньо роблено записи <g/> , при чому Курило звертає увагу на те <g/> , чи є відмінності в мові різних поколінь <g/> .
doc#72 Як зразок останньої <g/> , можна навести звернення Косіора до членів партії <g/> : " <g/> На зборах <g/> , засіданнях <g/> , при зустрічах з товаришами — розмовляйте українською мовою <g/> ” ( <g/> Косіор 23 <g/> ) <g/> .
doc#74 На зразок останньої <g/> , можна навести звернення Косіора до членів партії <g/> : « <g/> На зборах <g/> , засіданнях <g/> , при зустрічах з товаришами - розмовляйте україн­ською мовою <g/> » <g/> .
doc#40 Є зв'язки <g/> , при яких можливий тільки орудний відмінок <g/> , є такі <g/> , при яких припустимі паралельно обидва відмінки <g/> , і <g/> , нарешті <g/> , такі <g/> , при яких переважає називний <g/> .
doc#40 Проте справжнього подвоєння приголосного тут не буває <g/> ; наприклад <g/> , у слові численний не вимовляємо двох н <g/> , у слові колосся — двох с <g/> , а тільки маємо подовжену вимову <g/> : при протисних звуках довше триває самий звук <g/> , при проривних і африкатах — більше триває перепона <g/> , а тому і більша сила її прориву <g/> . </p>