Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 дослідник тільки окреслює факти даної мови <g/> , при порівняльному підході він порівнює їх з
doc#40 — це те <g/> , що воно може бути вжите самостійно <g/> , при тому зберігаючи своє значення* <g/> ) <g/> . Крім того <g/> ,
doc#40 іменника за одне слово <g/> . </p><p> Ще більше труднощів при встановленні меж слова завдає та його риса <g/> , яка
doc#40 , можна думати <g/> , буде відроджене до життя при відбудові української держави <g/> , як це вже й
doc#40 , так що часто їх і не розпізнаєш <g/> . Навпаки <g/> , при великому використанні кальок мова поступово
doc#40 читачеві <g/> , нема змоги <g/> , — або доводиться давати при них пояснення <g/> , як це <g/> , наприклад <g/> , робить М.
doc#40 емоційного вислову <g/> . Загалом літературна мова при нормальному розвитку виявляє до них нехіть як
doc#40 прищеплена через технічні школи <g/> . У 20 роках при Українській Академії Наук утворено під
doc#40 зв'язок з другим повнозначним словом тільки при тій умові <g/> , якщо приєднується до їхнього
doc#40 , числа і відмінка можуть використовуватися при узгодженні прикметника з іменником <g/> : відомий
doc#40 , надаючи їм різного значення <g/> . </p><p> Залежним словом при всякому керуванні <g/> , як випливає вже з
doc#40 , що <g/> , які теж не мають форм роду і числа <g/> . Присудок при них нормально стоїть в однині <g/> , при що — в
doc#40 від нього іншою граматичною формою або <g/> , при відсутності першого <g/> , самою останньою <g/> .
doc#40 ім'ям <g/> , приписана підметові лише на час і при умові наявности ознаки <g/> , вираженої дієсловом <g/> .
doc#40 випадки <g/> , коли орудний відмінок став нормою і при відсутності дієслівної зв'язки <g/> . Це буває <g/> ,
doc#40 слова <g/> , коли вони означають існування <g/> , можуть при запереченні вживатися в безособовій формі <g/> ,
doc#40 досягти відкиненням під- мета-займенника при дієслові-присудку будь-якої особи <g/> , напр <g/> . <g/> : «
doc#40 констатує їх у своїй свідомості <g/> . Таке буває при швидкому русі ( <g/> напр <g/> . <g/> : « <g/> Поїде поночі <g/> , а путь
doc#40 самостійно перед реченням або після речення <g/> , при чому вони почуттєво висловлюють зміст думки <g/> ,
doc#40 всі ці способи зв'язку слів <g/> , так потрібні вони і при зв'язку речень <g/> . Українська мова розмірно