Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 А знавцеві нашого десятиріччя ( <g/> наступного мода може радикально змінитися <g/> ) ці риси настільки неприйнятні <g/> , що він <g/> , відштовхнений ними <g/> , часто вже не спроможний бачити за ними іншої <g/> , суто-мистецької реальности <g/> , інших плянів Куриликової творчости <g/> .
doc#6 Небо може бути не тільки загрозою <g/> , воно може справді поглинути те <g/> , чим існує людина <g/> , як от собак і санки <g/> , що ними живе інуїт ( <g/> “ <g/> Постання сузір'я Плеяд <g/> ” <g/> , ч. 16 <g/> ) <g/> , або й саму людину ( <g/> “ <g/> А тоді одного дня Том не повернувся <g/> ” — ч. 9 <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 Небо може бути не тільки загрозою <g/> , воно може справді поглинути те <g/> , чим існує людина <g/> , як от собак і санки <g/> , що ними живе інуїт ( <g/> “ <g/> Постання сузір'я Плеяд <g/> ” <g/> , ч. 16 <g/> ) <g/> , або й саму людину ( <g/> “ <g/> А тоді одного дня Том не повернувся <g/> ” — ч. 9 <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 Звиклий до його “ <g/> поетики <g/> ” глядач <g/> , придивляючися до його нібито “ <g/> безідейних <g/> ” картин <g/> , картин <g/> , що ніби просто замальовують пейзаж <g/> , вигляд чи вчинки людей <g/> , починає <g/> , — може <g/> , не завжди доречно — і в багатьох з них знаходити те <g/> , що Курилик називав “ <g/> символами <g/> ” <g/> .
doc#6 На теперішній нашій виставці такі “ <g/> символи <g/> ” можна знайти на багатьох картинах <g/> , хоч <g/> , може <g/> , не так програмово вжитих <g/> , як у торонтській серії <g/> .
doc#6 Молоко в “ <g/> Доїння корів <g/> ” ( <g/> ч. 6 <g/> ) може бути символом життєдайної сили не зіпсованого цивілізацією <g/> , природного життя <g/> .
doc#6 Тому все в світі може взаємно вимінюватися одне з одним <g/> .
doc#6 Сковорода був <g/> , може <g/> , послідовніший <g/> , Курилик — людяніший <g/> , навіть тоді <g/> , коли він погрожував людству й людині й кидав на них пристрасні інвективи <g/> .
doc#6 Тому <g/> , зокрема <g/> , Курилик <g/> , стало виставляючися в галерії Айсікса в Торонто <g/> , що була осередком абстрактного малярства <g/> , ніколи не пішов до абстракцій сам <g/> , хоч з філософського погляду абстракція так само може вести до сутности <g/> , як і фігуративне відтворення світу <g/> . </p>
doc#6 Речевість у Курилика може бути драстичною в своєму натуралізмі чи фотографічності <g/> .
doc#6 Назва може стати цитатою з уст персонажа ( <g/> “ <g/> Господи <g/> , якби я міг бачити <g/> ” <g/> , “ <g/> Не руш <g/> !
doc#6 У них є часткова спільність в тематиці <g/> , може <g/> , в етнографізмі ( <g/> канадський жанризм <g/> , мабуть <g/> , мало не завжди був також до певної міри етнографізмом <g/> , відбиваючи зацікавлення різними народностями <g/> , що заселяли країну <g/> .
doc#6 Праця і <g/> , може <g/> , ще діти <g/> , — ось те <g/> , що закривало перед ним порожнечу <g/> , порожнечу <g/> , до якої кожної хвилини могли вдертися кошмари його сповненого жахливими примарами душевного “ <g/> лабіринту <g/> ” ( <g/> вживаючи його власного терміну <g/> ) <g/> , що став назвою його картини <g/> , мальованої в закладі для душевнохворих під Лондоном 1953 року <g/> .
doc#6 <p> Виразні в творчості Курилика біографічні та історично-документальні елементи <g/> , які він провадив на практиці і підкреслював у програмових заявах <g/> , елементи серійности в його творчості <g/> , що виявлялися <g/> , приміром <g/> , як уже показано <g/> , в однообличності його персонажів <g/> , нарешті <g/> , навіть сама його біографія й стиль життя <g/> , здавалося <g/> , штовхали саме до такої кваліфікації — чи може краще сказати <g/> , дискваліфікації його малярства <g/> .
doc#6 Люди без облич або з “ <g/> програмованим <g/> ” обличчям — якщо забути на мить про філософське підґрунтя цього засобу <g/> , — це шукання схрещення засобів “ <g/> високого <g/> ” мистецтва з популярним мистецтвом коміксів <g/> , а може й традиційних календарів <g/> , свого роду справжнього ( <g/> не імітованого і не висміюваного <g/> ) поп-арту <g/> .
doc#6 <p> Але може <g/> , “ <g/> найсучасніше <g/> ” в Курилика було планування картини як серії площин ( <g/> часом смуг <g/> ) різного кольору <g/> .
doc#6 <p> Глядач картин Курилика при бажанні може забути про оповідь <g/> , що стоїть за ними і що ніби породила їх <g/> , про біографічне тло і про історію Канади й канадців <g/> , епізоди якої до них увійшли <g/> ; може примусити себе абстрагуватися від їхньої філософії й проповіді віри — тоді вони тим яскравіше постануть перед ним як гра площин <g/> , що несуть у собі співвідношення кольорів <g/> .
doc#6 <p> Глядач картин Курилика при бажанні може забути про оповідь <g/> , що стоїть за ними і що ніби породила їх <g/> , про біографічне тло і про історію Канади й канадців <g/> , епізоди якої до них увійшли <g/> ; може примусити себе абстрагуватися від їхньої філософії й проповіді віри — тоді вони тим яскравіше постануть перед ним як гра площин <g/> , що несуть у собі співвідношення кольорів <g/> .
doc#6 Площинність може співіснувати з “ <g/> повчанням <g/> ” <g/> , імпресіонізм завжди був несполучений з моралізуванням і проповіддю <g/> . </p>
doc#6 Це посилює динамізм картини <g/> , а може <g/> , мас й ідеологічну функцію — показати <g/> , що картина — тільки частина дійсности <g/> , що дійсність існує і що оборона природи проти людського втручання — явище такої сили <g/> , яке не вкладається в рамки <g/> .