This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | . </p><p> Сполучні слова досить поширені в сучасній | мові | <g/> , але подеколи мова виявляє тенденцію |
doc#9 | В цей час він ще не заперечує галицьких впливів у | мові | <g/> , але постільки <g/> , поскільки вони йдуть з |
doc#40 | » ( <g/> Тич <g/> . <g/> ) <g/> . Однина прикметника властивіша живій | мові | <g/> , але при ній завжди є двозначність <g/> : чи |
doc#15 | в давньоіндійській <g/> , грецькій і латинській | мові | <g/> , але підкреслює одночасно <g/> , що " <g/> в сучасній |
doc#40 | його й досі зустріти в цій функції в народній | мові | <g/> , але тільки при деяких дієсловах <g/> , головне — |
doc#65 | . Такі чужі слова відміняються і в російській | мові | <g/> , але тільки поза літературній <g/> , тоді як у |
doc#9 | впливів на Велику Україну в мові ( <g/> та й не тільки в | мові | <g/> , але це виходить за межі нашої теми <g/> ) <g/> . Як це могло |
doc#9 | свідомими прищеплювачами галицького в | мові | <g/> , але цілком природно <g/> , що в їхніх творах |
doc#9 | до Галичини і галицьких особливостей у | мові | <g/> , ані великої м'якости й поступливости в своїх |
doc#9 | ; усе <g/> , що є специфічного в галицькій книжній | мові | <g/> , Б. Грінченко зневажливо називає « <g/> язичиєм <g/> » <g/> , |
doc#40 | завдяки тому що <g/> , в наслідок того що <g/> . В усній | мові | <g/> , близькій до народної <g/> , а також у фолкльор- ній |
doc#40 | мова майже не знає <g/> . Через це в народній мові і в | мові | <g/> , близькій до народної <g/> , можна нерідко зустріти |
doc#40 | типу й поготів не прищеплюються загальній | мові | <g/> , бо <g/> , власне <g/> , практичної потреби на них поза |
doc#40 | одначе практично не репрезентований у жадній | мові | <g/> , бо він означав би в своєму послідовному |
doc#40 | може легко прищеплюватися літературній | мові | <g/> , бо говірки часто мають у собі такі слова <g/> , яких |
doc#72 | елементів у єдиній літературній | мові | <g/> , бо інакше <g/> , “ <g/> не дай Боже <g/> , доживемо до того |
doc#40 | » ( <g/> Стор <g/> . <g/> ) <g/> . Хоч цілком збережений у народній | мові | <g/> , в літературній мові такий порядок слів |
doc#60 | , треба прийняти той факт <g/> , що як і в кожній | мові | <g/> , в українській мові є слова з кількома |
doc#40 | . Наростки -ище <g/> , -исько в українській | мові | <g/> , Варшава 1935 <g/> , О. Ізюмов <g/> . Іменникові суфікси |
doc#71 | . Першу <g/> , уґрунтовану в старослов'янській | мові | <g/> , вживано в церкві <g/> ; другу <g/> , уґрунтовану |