Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 Куліш у новотворенні архаїчніший <g/> , історичніший <g/> , Старицький — абстрактніший <g/> , менш народній <g/> , Грабовський — штучніший <g/> , менше пов'язує неологізми з загальним стилістичним завданням тексту <g/> .
doc#40 <p> 4. В іменниках середнього роду першої відміни з закінченням -я <g/> , наприклад <g/> , зілля ( <g/> зело <g/> ) <g/> , весілля ( <g/> веселий <g/> ) <g/> , узгір'я ( <g/> гора <g/> ) <g/> , пір'я ( <g/> перо <g/> ) <g/> , вістря ( <g/> гострий <g/> ) <g/> , підборіддя ( <g/> борода <g/> ) <g/> , сузір'я ( <g/> зоря <g/> ) <g/> .
doc#32 Свою наукову позицію вони ще твердо знали <g/> , а от зв'язки з Заходом у них були послаблені або ніякі <g/> .
doc#22 Бідаки <g/> , що вмирають з голоду тоді <g/> , як багатії не знають <g/> , що робити з грішми <g/> , з типовою для української й російської народницької поезії апеляцією до шкуринки хліба — звичайно ж <g/> , чорного <g/> , — це з поезії Грабовського або Некрасова <g/> , з звернень жебраків царської Росії до перехожих <g/> .
doc#7 Це робило межі речень плинними <g/> , переплетеними <g/> , створювало якесь переливання речення в речення <g/> , а тим самим виривало мову поезії з звичайного її членування <g/> .
doc#10 Курило приходила до того ж висновка <g/> , що й Ганцов <g/> , — українська мова склалася з злиття двох первісно відмінних говіркових груп <g/> .
doc#81 <p> На 1929 рік ( <g/> 15 червня <g/> ) припав і кінодебют — для мене — Кавалерідзе з його « <g/> Зливою <g/> » <g/> .
doc#65 <p> Так трапилося <g/> , що я колись мав приємність бути одним з учителів Горбача і <g/> , отже <g/> , трохи ознайомлений з його попередніми студіями <g/> .
doc#81 У відповідь на наклепи Білодіда — Якобсона він переказав мені одним західним науковцем ( <g/> Генриком Бірнбавмом <g/> ) привіт <g/> , а через спільну знайому у Львові переслав мені книжку з його підписом <g/> .
doc#81 Там з західного боку стояв казенного стилю <g/> , без прикрас <g/> , будинок губернської адміністрації — Присутственные места <g/> , а навпроти нього зі сходу — головна церква міста — Успенський собор з його імперською ампірною дзвіницею <g/> , за якою скромно тулилася стара <g/> , ще козацького барокко основна частина собору <g/> .
doc#84 І характеристично <g/> , що з українських робіт були виділені тільки праці Галини Мазепи — хоч сприйняли їх хибно <g/> , порівнюючи з картинами Марка Шаґала <g/> , але це було єдине <g/> , що не здалося німецькому глядачеві провінційним <g/> .
doc#84 і примат волі й віри над розумом <g/> . </p><p> І тому в еміграцію ми вийшли теж з Каїновою печаттю провінційщини <g/> . Тому ми крутимося в колі старих і застарілих проблем — про
doc#40 Його психічний « <g/> механізм <g/> » можна порівняти з композицією кримінального оповідання <g/> : весь ефект там теж зберігається на закінчення <g/> , — бож останнє враження здебільшого буває найсильніше <g/> .
doc#81 У заблощиченій нашій кімнатці <g/> , за маленьким столиком ( <g/> колись дамським <g/> , він належав моїй сестрі <g/> ; на більший не було місця <g/> , бо кімнатка могла прийняти тільки двоє ліжок <g/> , шафу <g/> , стілець і цей столик <g/> ) <g/> , під рев примусів і цвенькіт господинь з комунальної кухні <g/> , через яку до нас ішлося <g/> , я день і до пізньої ночі гортав сторінки словника Шелудька <g/> , знаходив незрозумілий український відповідник до незрозумілого російського терміну і клав його <g/> , ніколи не бувши певний <g/> , що сказав те <g/> , що мав на думці малописьменний автор <g/> , на папір <g/> . </p>
doc#6 Він став професіоналом <g/> , а його болюча непристосованість до середовища <g/> , з якого він вийшов <g/> , як і того <g/> , до якого мав би прийти <g/> , робить його носієм драматичного роздвоєння <g/> , хоч водночас соціолог не може її вирвати з контексту урбанізаційних процесів двадцятого сторіччя й розмивання сільської людности <g/> .
doc#70 <p> Порівняння з іншими слов'янськими мовами могло б наштовхнути на єре-тичні думки <g/> , але порівнювано українську мову тільки з російською ( <g/> іноді з причіпкою білоруської <g/> ) <g/> , вириваючи з контексту інослов'янських і сусідніх мов <g/> . </p>
doc#40 Oberschar перетворилося під впливом асоціацій з коренем шир ( <g/> окий <g/> ) <g/> ; майка не має нічого спільного з май <g/> , а походить з французького maillot <g/> , 'трико' і т. д. </p><p> Зазнаючи в різних мовах по-різному фонетичного <g/> , морфологічного і семантичного принатурення <g/> , слова часто зміняються до невпізнанности <g/> .
doc#73 Коли повернутися до згаданих ще перед цим поетів <g/> , то вони теж радше належать до деклямативної школи вірша <g/> : доведеної до останнього ступеня напружености <g/> , на межі то з криком <g/> , то з фальцетом в Осьмачки <g/> ; патетично- промовницької <g/> , а подеколи говірної ліричної в Барки <g/> ; ораторсько-повчальної в Маланюка <g/> .
doc#32 Згодом <g/> , в Америці <g/> , в Нью-Йорку <g/> , Академія починала з круглого нуля <g/> .
doc#9 » <g/> , 12 <g/> ) <g/> ; канапа ( <g/> « <g/> Сіла з краєчку на канапку <g/> » — « <g/> Лялечка <g/> » <g/> , 24 <g/> ) <g/> ; конфітури ( <g/> « <g/> Витягла врешті звідти слоїчок з конфітурами <g/> » — Там же <g/> , 44 <g/> ; слоїк — теж данина західноукраїнським говіркам <g/> ) <g/> ; леґумінка ( <g/> « <g/> Зготувать для маленької ласухи яку леґумінку <g/> » — Там же <g/> , 45 <g/> ) <g/> ; риж ( <g/> « <g/> Пілав з підмоченого рижу <g/> » — « <g/> На камені <g/> » <g/> , 8 <g/> ) <g/> ; парасолька ( <g/> « <g/> Вхопив машинально з кутка парасольку <g/> » — « <g/> Поєдинок <g/> » <g/> , 20 <g/> ) <g/> ; папіроса ( <g/> « <g/> Серед диму папірос <g/> » — « <g/> Під мінар <g/> .