Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 45 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Треба <g/> , одначе <g/> , не забувати <g/> , що період існування УАПЦ був короткий <g/> , постання її неканонічне <g/> , серед єпископів були одружені <g/> , а до всього уряд безнастанно її переслідував ( <g/> там таки <g/> , 155 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Середня тривалість існування окремого органу була <g/> , одначе <g/> , всього півтора року <g/> , і то нерідко з перервами всередині ( <g/> підраховано на підставі даних у <g/> : Квітковський 635 і далі та Піддубний 137 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> Найкраще характеризує статус української мови на радянській Україні того часу наставлення упорядників альманахів та редакторів журналів <g/> , що мов би соромляться українських видань <g/> , а тому або шукають їм виправдання <g/> , або намагаються містити матеріяли кількома мовами <g/> , як це найпослідовніше зробив М. Семенко в збірнику “ <g/> Семафор у майбутнє <g/> ” <g/> , де поєднано твори українською <g/> , російською <g/> , англійською <g/> , французькою й німецькою мовами ( <g/> передруковано в Лейтес 2.107 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 боротьбісти <g/> , в 1920 р. Останніх було майже аж до чотирьох тисяч <g/> , але вже на 1923 р. залишилося в партії <g/> , як твердять <g/> , тільки 119 ( <g/> Майстренко 45 <g/> , 67 <g/> , 72 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 ) в Сталіному <g/> , читаємо про “ <g/> пришвидшення українізації мас <g/> ” і “ <g/> просування справи дійсної українізації пролетаріяту Донбасу <g/> ” ( <g/> цитую з <g/> : Хвиля 1930 <g/> , 49 і далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 — інших українсько-чужомовних словників <g/> : один українсько-французький <g/> , два українсько-німецьких і два українсько-англійських — Гольденберг і Королевич 125 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Є періодичні видання з питань сільського й хатнього господарства — “ <g/> Рілля <g/> ” <g/> , “ <g/> Українське бджільництво <g/> ” <g/> , “ <g/> Життє і знаннє <g/> ” <g/> , “ <g/> Наша кооперація <g/> ” ( <g/> Животко 121 і далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#15 Називні речення <g/> , як ми бачили з попередньої аналізи <g/> , - спадкоємці речень або тих частин речень <g/> , які відриваючися від основної частини речення і усамостійнюючися <g/> , набирали функції речення ( <g/> цим вони нагадують неповні речення - про це далі <g/> ) <g/> .
doc#72 урядового втручання ( <g/> Єфремов 78 <g/> ) <g/> : двомовне <g/> , українсько-російське “ <g/> Народное дело <g/> ” ( <g/> одне число <g/> ) <g/> , “ <g/> Народня справа <g/> ” ( <g/> одне число і “ <g/> Вісти <g/> ” ( <g/> п'ять чисел <g/> ) в Одесі <g/> ; “ <g/> Добра порада <g/> ” ( <g/> чотири числа <g/> ) <g/> , “ <g/> Запорожжя <g/> ” ( <g/> одне число <g/> ) і “ <g/> Боротьба <g/> ” ( <g/> одне число <g/> ) в Катеринославі <g/> ; “ <g/> Слобожанщина <g/> ” ( <g/> одне число <g/> ) в Харкові <g/> ; тижневик “ <g/> Зоря <g/> ” ( <g/> чотири випуски <g/> ) в Москві <g/> ; та “ <g/> Вільна Україна <g/> ” ( <g/> шість чисел <g/> ) в Санкт-Петербурзі ( <g/> Животко 110 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 913 і далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 ( <g/> Косіор 21 і далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 з <g/> : Смаль-Стоцький 102 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 У випадку протиставлення Держава має право вдатися до примусу <g/> ” ( <g/> Constitution 1935 <g/> , 58 і далі <g/> ; 34 і далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Як яскраві зразки <g/> , можна назвати такі <g/> : “ <g/> Народный катехизмъ <g/> ” <g/> , 1926 <g/> ; Н. Зоркий <g/> , “ <g/> Спорь о ЯЗЬІKѣ в Подкарпатской Руси и чешская Академия Наукъ <g/> ” <g/> , 1926 <g/> ; А. Волконский <g/> , “ <g/> Въ чемъ главная опасность <g/> ” <g/> , 1929 <g/> ; “ <g/> Национальная и языковая принадлежность русскаго населенія Подкарпатской Руси <g/> ” <g/> , 1928 ( <g/> детальніше — Ніколаєнко 26 <g/> ; Штець 93 і далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#76 15—16 <g/> ) або Смаль-Стоцьким ( <g/> 466 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 , у Дорошенка 1.179 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 12 грудня 1920 р. ця формально незалежна держава вступила в союз з радянською Росією <g/> , втративши суверенітет у справах військових <g/> , фінансових <g/> , економічних <g/> , зв'язку та праці <g/> , але зберігаючи окреме громадянство і право незалежних зовнішніх зносин ( <g/> Борис 301 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Нормалізація мала відбуватися “ <g/> на базі традиції й природи української мови <g/> " <g/> , враховуючи її історію ( <g/> там таки <g/> , 95 і далі <g/> ) <g/> .
doc#10 далі <g/> ) <g/> . </p>