Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Щодо Довгаля <g/> , він почував себе в російському оточенні не набагато певніше <g/> , ніж у німецькому <g/> , а в німецькому — зжалься <g/> , Боже <g/> . </p>
doc#0 ) минуло 115 років <g/> , а від смерти 75. Його — їх ми не забули — « <g/> Пригоди молодецького вояченька Швейка <g/> » побачили світ 1921-23. Чех в австро-угорській армії <g/> , найменше в світі дбав він за велич Австро-Угорщини та її не завжди героїчних збройних сил <g/> .
doc#0 Гумор полягав у тому <g/> , що годі було розрізнити <g/> , що було занадто старанне <g/> , а що зідіотіле <g/> .
doc#0 І чи роман був антимілітаристичний <g/> , а чи просто пасквіль на вайлуватого чеха <g/> , що його недоречно вбгали в неоковирний мундир <g/> . </p>
doc#0 <p> Повертаючися до двадцятих років <g/> , варт підкреслити <g/> , що виставу грав не театр Леся Курбаса <g/> , а Гната Юри <g/> .
doc#0 Але ще не зразу <g/> , а поступово <g/> .
doc#0 Четвертий — про нього можна б і не казати <g/> , бо на Україні він ніколи своїм і опереним не був <g/> , пробував його прищепити Петербург у XVIII — XIX сторіччі <g/> , а тепер пропонує прищепити Київ <g/> , про наслідки говорити тут рано <g/> , суть цього шляху — пересічність і добробут <g/> . </p>
doc#0 Насамперед <g/> , треба скинути з рахунку ту індивідуальну рису <g/> , якою щедро наділив його Гашек — тупоумність <g/> , blbost <g/> , риса не істотна <g/> , а маскувальна <g/> .
doc#0 Ось лише кілька навмання імен <g/> , згадуються Ґарґантюа та його синок <g/> , ненажери й ненасекси <g/> , численні декамеронники <g/> , Шекспірові блазні та й сам Фалстаф <g/> , Казанзакісів Зорба <g/> , Ролланів Кола Брюньйон <g/> , а надто череватенький Санчо Панса <g/> .
doc#0 Він нікому не заподіяв зла і більше прислужився своїй батьківщині <g/> , себто не Росії і не Німеччині <g/> , а своїй <g/> , поводячися так <g/> , як поводився <g/> . </p>
doc#0 <p> Сковородинство — не тільки філософська система <g/> , якої Н. учився від батьківщини до Гофу <g/> , а й savoir vivre <g/> .
doc#0 Сам і самотній був Н. у Красному Лимані <g/> , вчотирьох у Львові <g/> , всімох у Пляуені <g/> , а вже коли змовкли гармати й мінні поля <g/> , навколо Н. твориться цілий колектив <g/> , самоназваний муром/МУРом <g/> , не боячися претендувати на якесь <g/> , хай мале місце в історії України <g/> , української культури <g/> , в брунькуванні <g/> , в динаміці <g/> , в потужнінні <g/> . </p>
doc#0 <p> Ну <g/> , а коли б стало несила <g/> , можна повернутися до рідного села Пришийкобиліхвоста ( <g/> за найновішим правописом Пришийкобилі- хвіста <g/> ) <g/> .
doc#1 Із часів кріпацтва збереглося надто мало творів <g/> , а то й ні одного <g/> , оскільки датування « <g/> Причинної <g/> » 1837 роком спірне <g/> .
doc#1 <p> Адекватна періодизація поезій Т. Шевченка ще й досі не розроблена <g/> , а чимало непорозумінь випливає з тенденції надавати особливого значення одним періодам <g/> , водночас нехтуючи іншими <g/> .
doc#1 Новий період розпочинається не « <g/> Москалевою криницею <g/> » <g/> , а « <g/> Неофітами <g/> » <g/> , котрі датуються груднем 1857 р. </p><p> З другого боку <g/> , відчувається чітка межа між творами <g/> , що їх писано до 1860 р. <g/> , й створеними від січня 1860 р. до лютого 1861 р. - останнього року життя поета <g/> .
doc#1 всюди </p><p> Вас найде правда-мста <g/> ; а люде Підстережуть вас на тотеж <g/> , </p><p> Уловлять і судить не будуть <g/> , </p><p> В кайдани туго окують <g/> , </p><p> В село на зрище приведуть <g/> , </p><p> І на хресті отім без ката </p><p> І без царя вас <g/> , біснуватих <g/> , </p><p> Розпнуть <g/> , розірвуть <g/> , рознесуть <g/> , </p><p> І вашей кровію <g/> , собаки <g/> , </p><p> Собак напоять <g/> … </p>
doc#1 Це поезія апокаліпсису <g/> , який <g/> , однак <g/> , веде не до кінця світу <g/> , а до ідилічного майбутнього царства справедливости <g/> ; поезія ненависти <g/> , що плине з надміру любови <g/> ; поезія мучеництва <g/> , яке людина приймає добровільно заради інших і котре намагається компенсувати наругою над іншими <g/> .
doc#1 <p> З погляду майстерности твори Т. Шевченка цього періоду сягають вершини його поетичних здобутків <g/> , а більш пильна аналіза покаже <g/> , що за позірним хаосом криється незвичайне володіння матеріялом <g/> , підспудна логіка й система <g/> . </p>
doc#1 <p> Це може показати аналіза своєрідної логіки розвитку образів <g/> , аналіза переносів <g/> , а також евфонії Шевченкових віршів <g/> .