This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | себе <g/> , не зумівши через неї перескочити <g/> . | Я | завжди волів вивчати речі сам <g/> , у затишку й |
doc#81 | це джерела і неповні і не завжди цілком надійні <g/> . | Я | запросив до співпраці Цебенка — він був на шість |
doc#68 | на Марсі <g/> » <g/> , в образі розчленованого каґебіста — </p><p> | Я | застукав </p><p> його зненацька <g/> , і з переляку </p><p> дві руки <g/> , |
doc#81 | , що лишалася <g/> , і сказала <g/> : </p><p> — У місті німці <g/> . </p><p> | Я | заявив <g/> , що мої страждання скінчилися <g/> , я |
doc#81 | в містах України при зустрічі з незнайомим <g/> . | Я | звичайно в таких випадках говорив |
doc#81 | , і життя ховає померлих <g/> , щоб забути про них <g/> . </p><p> | Я | згадав про викладачів <g/> , і треба було б тепер |
doc#91 | сторінці книжки <g/> . Там написано <g/> : тираж 50 000. | Я | згадую двадцяті роки <g/> , що їх ми звемо <g/> , і не зовсім |
doc#33 | знання про речі <g/> » <g/> . Поступ <g/> ? « <g/> Ну <g/> , це ж дитяча річ <g/> ! | Я | згоден – поступ є <g/> , але рації в ньому немає <g/> . |
doc#81 | плюсів на мінуси і навпаки <g/> , але без визволу <g/> . | Я | знав <g/> , що існує інше <g/> , але я не став частиною того |
doc#81 | . </p><p> — Це Йосип Позичанюк <g/> , — сказав Юрко <g/> . — Він в УПА <g/> . </p><p> | Я | знав дещо з творів Позичанюка <g/> . Це були гранично |
doc#81 | цвинтарі <g/> , і мене просили сказати промову <g/> . | Я | знав його тільки формально <g/> , але мене зворушила |
doc#80 | виглядом занепаду й зужитости <g/> . </p><p> 2 У перекладі <g/> : | Я | знав це вузьке й худорляве обличчя <g/> , цей довгий |
doc#21 | . Але це твердження вимагає поправки <g/> . | Я | знайшов в редакції журналу людину <g/> , з якою можна |
doc#79 | , те <g/> , чим і для чого тримається суспільство <g/> . « <g/> | Я | знаю <g/> , – каже Маклена в свої гіркі тринадцять |
doc#28 | себе і про поетів такого типу <g/> , як він <g/> , взагалі <g/> : </p><p> | Я | знаю <g/> : ми – тугі бібліофаги <g/> , </p><p> І наша мудрість – |
doc#65 | у той самий час Вас ( <g/> якщо Ви існуєте <g/> ) і Білодіда <g/> . | Я | зобов'язаний йому дуже мало чим <g/> , а ті <g/> , хто |
doc#92 | , що їх висунули проти моєї книжки рецензенти <g/> . | Я | зробив це в суто науковому тоні й стилі <g/> , без |
doc#81 | не познайомився з моєю справою в військкоматі <g/> . | Я | й так не мав бути на фронті <g/> . Інша річ <g/> , що я не мав |
doc#40 | може бути також еквівалентом підмета <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> | Я | йду за Україну <g/> , її з'єднать <g/> , її зміцнить — мета |
doc#62 | до нього йому потрібна <g/> , як і його - мені <g/> . | Я | його не ідеалізую <g/> , Натусь <g/> , о ні <g/> . Але я його люблю |