Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Це М. Грушевський « <g/> заповзявся нахрапом завести галицьку книжню мову й чудернацький правопис в українському письменстві й на Україні і зробить їх загальними і для Галичини <g/> , і для українців <g/> »4. Чи в цьому винні галичани <g/> , чи персонально М. Грушевський <g/> , — це І. Нечуєві-Левицькому неясно <g/> : « <g/> Може ми й надаремно винуємо в усьому лихові галичан <g/> .
doc#9 Це М. Грушевський « <g/> заповзявся нахрапом завести галицьку книжню мову й чудернацький правопис в українському письменстві й на Україні і зробить їх загальними і для Галичини <g/> , і для українців <g/> »4. Чи в цьому винні галичани <g/> , чи персонально М. Грушевський <g/> , — це І. Нечуєві-Левицькому неясно <g/> : « <g/> Може ми й надаремно винуємо в усьому лихові галичан <g/> .
doc#9 В. Сімович згадує про Лесю Українку <g/> : « <g/> Тут ( <g/> щодо літературної мови <g/> ) Леся Українка виявляла великий лібералізм <g/> , а проте вважала <g/> , що М. Грушевський аж надто вже свою мову погаличанив <g/> »1. Як і в Олени Пчілки <g/> , « <g/> західна <g/> » орієнтація в мові в'язалася в Лесі Українки з прийняттям так званих « <g/> польонізмів <g/> » <g/> , — себто в даному випадку слів <g/> , спільних з польською мовою <g/> , але здавна й широко вживаних українським народом <g/> .
doc#9 М. Грушевський не позаводив своїх <g/> …
doc#72 Закрита “ <g/> Громадська думка <g/> ” відродилася 1907 р. як “ <g/> Рада <g/> ” <g/> , що відогравала провідну ролю серед українських видань Російської імперії і протрималася до 1914 р. Літературно-політичний місячник “ <g/> Нова громада <g/> ” проіснував увесь 1906 р. <g/> , а коли 1907 р. М. Грушевський переніс видання “ <g/> Літературно-наукового вістника <g/> ” зі Львова до Києва <g/> , “ <g/> Нова громада <g/> ” злилася з ним <g/> .
doc#72 <p> Янаті заперечив М. Грушевський у тому самому тижневику “ <g/> Промінь <g/> ” <g/> .
doc#72 У грудні 1906 р. склад співробітників “ <g/> Ради <g/> ” доповнився трьома галичанами <g/> , які приїхали з М. Грушевським ( <g/> М. Лозинський <g/> , Ів <g/> .
doc#9 Питання це було таке актуальне <g/> , що <g/> , незважаючи на навальне розгортання колосальних і часто катастрофічних подій <g/> , воно привернуло до себе увагу громадськости і навіть викликало невеличку дискусію в « <g/> Промені <g/> » 1917 р. між О. Янатою і М. Грушевським <g/> .
doc#72 М. Грушевського ( <g/> що редагував “ <g/> Літературно-науковий вістник <g/> ” <g/> , “ <g/> Село <g/> ” та ін <g/> .
doc#72 Понорнення на Україну в 1924-1926 роках М. Грушевського <g/> , М. Вороного <g/> , В. Саміленка та інших вказувало на добру волю тих груп співпрацювати в здій- лноння нової політики <g/> .
doc#74 Повернення на Україну в 1924-26 роках М. Грушевського <g/> , М. Вороного <g/> , В. Самійленка та інших вказувало на добру волю тих груп співпрацювати в здійсненні нової політики <g/> .
doc#9 М. Грушевського <g/> , чи то з власної ІНІЦІЯТИВИ останнього <g/> .
doc#81 Мені вона дала тему з первісної людности України <g/> , де головною літературою був перший том « <g/> Історії України-Руси <g/> » М. Грушевського <g/> .
doc#72 На початку 1931 року заслано до Росії — де він помер за неясних обставин — другого велетня Академії — М. Грушевського <g/> ; остаточно усунено й заарештовано А. Кримського <g/> .
doc#74 На початку 1931 року заслано до Росії ( <g/> де він помер за неясних обставин <g/> ) другого велетня Академії - М. Грушевського <g/> ; остаточно усунено й заарештовано А. Кримського <g/> .
doc#9 М. Грушевського <g/> »5. </p><p> 2. Цими заходами галичан і М. Грушевського чи самого М. Грушевського в літературну мову <g/> , яка перед тим становила собою ідеальну своєю чистотою й досконалістю систему <g/> , внесено страшний заколот і нечуване безладдя <g/> : « <g/> Доки проф <g/> .
doc#9 А вивчення поглядів Лесі Українки на розвиток літературної мови і аналіза мови її творів доводять зовсім інше <g/> , хоч <g/> , звичайно <g/> , ставити знак рівности між мовою її творів і мовою робіт М. Грушевського було б безглуздо — і то не тільки і не стільки через різницю в їхніх поглядах на питому вагу галицьких елементів у літературній мові ( <g/> а ця різниця <g/> , безперечно <g/> , була <g/> ) <g/> , а й передусім через принципову відмінність багато в чому мови історично-наукової праці від мови художнього твору <g/> , та ще й писаного віршовим діялогом <g/> … </p>
doc#9 М. Грушевського <g/> »5. </p><p> 2. Цими заходами галичан і М. Грушевського чи самого М. Грушевського в літературну мову <g/> , яка перед тим становила собою ідеальну своєю чистотою й досконалістю систему <g/> , внесено страшний заколот і нечуване безладдя <g/> : « <g/> Доки проф <g/> .
doc#88 Варто згадати хоча б школу В. Антоновича — М. Грушевського в історії <g/> , Потебні в мовознавстві <g/> , Перетца в історії літератури <g/> , Мечникова в медицині <g/> …
doc#9 Погляд М. Грушевського полягав у тому <g/> , що обставини не дають змоги на таку довгу працю <g/> , що час не жде <g/> , що вчити дітей і дорослих треба негайно <g/> , — отже <g/> , доводиться скористатися з тієї термінології <g/> , яка вже є <g/> , — себто <g/> , скажемо ми <g/> , з тієї <g/> , на якій так помітно позначилися <g/> , між </p><p> іншим <g/> , і галицькі впливи <g/> .