Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Хоч вони і не були загалом свідомими прищеплювачами галицького в мові <g/> , але цілком природно <g/> , що в їхніх творах галицизмів не могло не бути <g/> .
doc#9 Кінець цій праці поклали події вересня 1939 р. Окупація Галичини не означала тепер « <g/> галичанізації <g/> » Великої України <g/> , ні <g/> , галичан персонально на Велику Україну майже не пускали <g/> , а мову їхніх виступів у пресі й друці взагалі старанно відредаговували на заведений копил <g/> .
doc#9 Ці внески так переплелися <g/> , що дуже часто найуважніший дослідник не може розплутати їхнього коріння <g/> .
doc#9 <p> 7. Безперечні галицькі впливи можна відзначити в багатьох поодиноких іменниках або їхніх парадигмах <g/> .
doc#9 З приводу деяких синтаксичних конструкцій можна з певністю стверджувати їхнє західноукраїнське і навіть ще вужче галицьке походження <g/> .
doc#9 У дальшому я зватиму ці говірки чернігівськими <g/> , бо їхнє ядро лежало на терені сучасної Чернігівщини <g/> , але не слід спускати з ока <g/> , що тоді не різнилися істотно від суто чернігівських говірок і говірки сучасної північної Полтавщини <g/> , які тепер мають перехідний характер на північній основі <g/> .
doc#9 Це був період <g/> , коли поет обертався переважно серед цих кіл <g/> , і попри часткові відштовхування від них <g/> , йому було нелегко уникнути їхнього впливу <g/> .
doc#10 Вагу цих мовознавців оцінив <g/> , між іншим <g/> , і совєтський режим <g/> : усі ці мовознавці <g/> , що були в сфері засягу режиму <g/> , були знищені <g/> , докладено всіх зусиль <g/> , щоб знищити їхні твори <g/> , замовчати відкрите ними <g/> . </p>
doc#10 <p> Перед Ганцовим були виявлені північно-українські дифтонги і було зроблено багато часткових спостережень щодо їх справжньої природи — головне К. Михальчуком і Я- Роз- вадовським <g/> , але тільки Ганцов <g/> , поєднавши їхні міркування з власними спостереженнями <g/> , дав <g/> , з одного боку <g/> , докладну характеристику цих так званих дифтонгів <g/> , а з другого <g/> , — показав їх ролю в системі сучасних північно-українських говірок і в їх історичному розвитку <g/> .
doc#10 З цих тез відкривалися справді ревеляційні висновки для історії східньослов'янських мов <g/> , — і то в двох напрямах <g/> : поперше <g/> , щодо кількости первісних діялектних груп <g/> , подруге <g/> , — щодо самого розуміння напряму їхнього розвитку <g/> . </p>
doc#10 Наслідки праці цих мовознавців не викорчувані і не можуть бути викорчувані <g/> , за винятком окремих деталів <g/> , — а це з двох причин <g/> : бо їхня праця спиралася не на фантазії й суб'єктивні забаганки <g/> , а на факти й тенденції розвитку живої народної та інтелігентської мови <g/> ; і також — бо вони самі мали наукову лінгвістичну кваліфікацію <g/> , лінгвістичну обдарованість і почуття відповідальности за роблене <g/> . </p>
doc#10 І тут природним стає питання про обставини історичного життя їхніх племенних носіїв <g/> , про ті історичні обставини <g/> , що зумовили <g/> , з одного боку <g/> , ізоляцію цих ддвох груп одна від одної <g/> , а з другого – можливо <g/> , їх тимчасові сходження з іншими <g/> , не східньослов'янськими народностями <g/> .
doc#11 Живуть у їхньому світі ( <g/> в тому <g/> , що нема <g/> ) люди — факт <g/> , справді <g/> , і забавний <g/> .
doc#11 їхнє майбутнє драматичне не тому <g/> , що вони обмежені <g/> , неповноцінні <g/> , недокрівні <g/> , недотепні <g/> , задотепні <g/> …
doc#11 ) Барб'є перетягли гурт німецьких Гофманових дияволів до венеційської ляґуни <g/> , у висліді чого року 1881 на кону паризької опери розігралися їхні ігрища <g/> , так і охрещені — « <g/> Казки Гофмана <g/> » <g/> .
doc#12 <p> Інші двозвуки передаємо відповідно до їхньої вимови <g/> , напр <g/> .
doc#12 : „Їхнє горе — наше горе <g/> , їхнє щастя — наше щастя <g/> .
doc#14 Одначе він має в собі досить поета <g/> , щоб визнати <g/> , що попри всю рідність її роздзвонених у голубінь дорожніх верб і струнчасту побожність тополь у їхній тихій <g/> , захмарній плавбі <g/> , він не зречеться заради мрій про неї </p><p> — руху <g/> , коли </p><p><g/> …
doc#15 Цим визначається їхня розмірно вузька сфера вжитку <g/> .
doc#15 Те <g/> , що вони все таки існують <g/> , Травнічек пояснює їхнім емоційним характером <g/> , а що цього не досить <g/> , бо вони часто мають мінімум емоційності <g/> , то також і консервативністю мови <g/> .