Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 <p> Чи Курилик малював з фотографій ( <g/> звичайно ним самим зроблених <g/> ) чи зі спогаду-уяви ( <g/> виглядає <g/> , що малювання з рисунків-шкіців цілої картини було менш типове для нього <g/> ) <g/> , він ніколи не відмовляється від речевости світу <g/> , хоч він звичайно не зупиняється там <g/> , де кінчається речевість <g/> , а прагне піти глибше <g/> , поза видиме й доторкальне <g/> .
doc#6 Але я згадав цей фрескоподібний образ Караваджо <g/> , коли побачив Куриликів “ <g/> Докір сумління <g/> ” ( <g/> ч. 1 <g/> ) <g/> , хоч і теми <g/> , і виконання <g/> , і розмір <g/> , і функція двох картин не мають нічого спільного <g/> .
doc#6 У Крігтофа ми знаходимо індіян <g/> , французьких habitants тощо <g/> , в Курилика є цілі серії картин про окремі національності Канади <g/> ) <g/> , в оповідності картини тощо ( <g/> хоч Кріґгофові цілком чужий ідеологізм Курилика <g/> ) <g/> .
doc#6 Згадаймо хоч би назви деяких літографічних серій Одільона Редона ( <g/> якого Курилик цінив <g/> , — пор <g/> .
doc#6 Нарешті <g/> , в Бройгеля <g/> , особливо в його сільських речах <g/> , бачимо спрощене <g/> , сумарне трактування облич ( <g/> Б'янконі зве це змалюванням узагальненої людини — “ <g/> universal <g/> , generic man <g/> ” <g/> ) <g/> , хоч воно не доходить до такої стандартности <g/> , як у Курилика <g/> .
doc#6 Усе це не показує Курилика тонким ерудитом і знавцем літератури <g/> , особливо новітньої <g/> , хоч знаємо <g/> , що в дитинстві і в ранній молодості він читав багато й жадібно <g/> . </p>
doc#6 Ще в молодості <g/> , відвідавши місто Мехіко <g/> , він <g/> , хоч цікавився фресками <g/> , не подався нікуди <g/> , крім Музею в Палаці Мистецтв <g/> , хоч головні фрески Ороско він знайшов би не там <g/> , а в Підготовній школі і в церкві Хесуса <g/> , а Рівери — в Міністерстві освіти <g/> . </p>
doc#6 Ще в молодості <g/> , відвідавши місто Мехіко <g/> , він <g/> , хоч цікавився фресками <g/> , не подався нікуди <g/> , крім Музею в Палаці Мистецтв <g/> , хоч головні фрески Ороско він знайшов би не там <g/> , а в Підготовній школі і в церкві Хесуса <g/> , а Рівери — в Міністерстві освіти <g/> . </p>
doc#6 Можна припускати <g/> , що знайомство з Руссо <g/> , Фройдом <g/> , Марксом і Дарвіном — усі згадані в “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” <g/> , — теж ішло не так від читання їхніх творів <g/> , як від частих згадок у пресі й радіо <g/> , хоч знаємо <g/> , що Курилик читав уривки з “ <g/> Капіталу <g/> ” К. Маркса ( <g/> як і “ <g/> Mein Kampf' Гітлера <g/> ) <g/> .
doc#6 Хоч його книжка “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” — про шукання й знайдення релігії й Бога <g/> , а не про малярство як таке <g/> , читаємо в ній <g/> : “ <g/> Я був професійний мистець <g/> , через те мусів оцінювати й творити красу <g/> ” ( <g/> 143 <g/> ) <g/> , тому вій зацікавлений у “ <g/> внутрішній істоті речей —їхньої ваги <g/> , твердости чи м'якости <g/> , їхній поверхні і т. д.” ( <g/> 138 <g/> ) <g/> .
doc#6 Не раз Курилик шукав гри відтінків того самого кольору в одній картині <g/> , і то не тільки між частинами одягу однієї людини або між одягом і тлом <g/> , як це робило багато його попередників <g/> , згадати б хоч Веласкеса або <g/> , геть пізніше <g/> , Вістлера <g/> , але й між іншими площинами картини <g/> , як тепер роблять багато абстракціоністів <g/> , як от хоч би Ад Райнгардт <g/> .
doc#6 Не раз Курилик шукав гри відтінків того самого кольору в одній картині <g/> , і то не тільки між частинами одягу однієї людини або між одягом і тлом <g/> , як це робило багато його попередників <g/> , згадати б хоч Веласкеса або <g/> , геть пізніше <g/> , Вістлера <g/> , але й між іншими площинами картини <g/> , як тепер роблять багато абстракціоністів <g/> , як от хоч би Ад Райнгардт <g/> .
doc#6 Хоч <g/> , як і накладання кольору на подібний колір <g/> , ця площинність замаскована нібито реальністю речей <g/> , отже <g/> , не суто абстрактна <g/> , але часто ці площини охоплюють таку велику частину полотна <g/> , що все воно перетворюється <g/> , власне <g/> , на гру різнокольорових площин <g/> .
doc#6 Але важливіше те <g/> , що в деяких з них <g/> , хоч вони аж ніяк не призначалися до розмалювання стіни <g/> , застосовано технічні засоби фрески — особливо виразно в польській серії <g/> , мальованій 1977 року і виданій з передмовою 1981 року — року смерти мистця <g/> .
doc#6 <p> У молоді роки <g/> , як уже тут згадувано <g/> , Курилик цікавився новітнім мехіканським фресковим малярством Рівери <g/> , Ороско й Сікейроса <g/> , хоч небагато з того побачив в оригіналах <g/> .
doc#6 Він став професіоналом <g/> , а його болюча непристосованість до середовища <g/> , з якого він вийшов <g/> , як і того <g/> , до якого мав би прийти <g/> , робить його носієм драматичного роздвоєння <g/> , хоч водночас соціолог не може її вирвати з контексту урбанізаційних процесів двадцятого сторіччя й розмивання сільської людности <g/> .
doc#7 <p> Хоч я й не питав — признаюся прилюдно — дозволу в редакції « <g/> Києва <g/> » ( <g/> на обкладинці написано <g/> : « <g/> Передрук за дозволом редакції <g/> » <g/> ) <g/> , але наважуюся передрукувати і другу частину вірша Зуєвського <g/> : </p><p> Так нездогадно <g/> , мов на травах Це все <g/> , що ми несли <g/> , </p><p> У перших зацвітах вогнявих — </p><p> Віконниці з імли <g/> , </p><p> І днів здобуток нерозтлінний Пильнує шати всім <g/> , </p><p> Де сторожкі зелені стіни Звели нам рідний дім <g/> . </p>
doc#7 Мені завжди ввижався власний шлях <g/> , хоч і не ізольований <g/> , а рівнобіжний <g/> .
doc#7 Тому я не можу проілюструвати відповідні приклади з чужих літератур цитатами і змушений обмежитися на кількох назвах <g/> , хоч і знаю <g/> , що в таких випадках читач завжди запідозрює критика <g/> , що цей останній просто хоче « <g/> свою ученість показати <g/> » <g/> .
doc#7 За традиційними історично-літературними наличками <g/> , цей принцип починається в пізніх символістів ( <g/> хоч прояви його при бажанні можна знайти і в Малярме <g/> ) <g/> , а потім характеризує поміркованих сюрреалістів <g/> .