Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#39 жовті нитки від сонця тягнуться мокрими та гарячими кінцями по землі <g/> , лишаючи за собою
doc#40 труднощів при встановленні меж слова завдає та його риса <g/> , яка зветься полісемією <g/> . Візьмімо
doc#40 жовтогаряча пливла <g/> , як вінок <g/> , із голови знятий та пущений за водою ( <g/> Гол <g/> . <g/> ) <g/> . </p><p> 6. Вода й камінь довбає
doc#40 архаїзм використаний у рядку з поезії Тичини « <g/> Та світи ж ти їм дорогу <g/> , ясен місяць угорі« <g/> . </p><p> Про
doc#40 й городництва ( <g/> черешня <g/> , огірок <g/> , левада та ін <g/> . <g/> ) <g/> , предки українців нічого не позичали <g/> ,
doc#40 сердечним відчував смуток <g/> , радість та всі перипетії тих переживань <g/> » ( <g/> Коц <g/> . <g/> ) при 12
doc#40 . <g/> ) <g/> ; « <g/> Зоставсь на дрібних хвилях марний шум <g/> , та дрібні камінці безсило торохтіли <g/> » ( <g/> Укр <g/> . <g/> ) <g/> . З
doc#40 , напр <g/> . <g/> : « <g/> Треба миром <g/> , громадою обух сталить <g/> , та добре вигострить сокиру <g/> , та й заходиться вже
doc#40 обмеження умови <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Може б ще сиділа та думала <g/> , якби не засичав окріп <g/> » ( <g/> Мирн <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Аби
doc#40 фолкльору що <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Почав цокотіти зубами та здригувати <g/> , буцім справді замерз <g/> » ( <g/> Мирн <g/> . <g/> ) <g/> ; «
doc#40 на те що <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Нащо дике утя сторожка птиця <g/> , та і те <g/> … куняє на озерці <g/> » ( <g/> Греб <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Переживав
doc#40 , з байдужою посмішкою на обличчі <g/> » ( <g/> Підм <g/> . <g/> ) <g/> . Та нерідко дієприслівник сходить просто на ролю
doc#40 , напр <g/> . <g/> : « <g/> Зараз же вся громада <g/> , крім жінок та дітей <g/> , рушила на попівське дворище <g/> » ( <g/> Ор <g/> . Лев <g/> . <g/> )
doc#40 дворище <g/> » ( <g/> Ор <g/> . Лев <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Замість мольбертів та полотен — шафи та полиці з книжками <g/> , столи з
doc#40 , говорили <g/> , кажу <g/> , пита <g/> . Дієслова говорення — це та ознака авторського пояснення <g/> , яка говорить
doc#40 слів у цьому реченні <g/> , з сучасного погляду <g/> , та <g/> , що тут надто різко порушено граматичні
doc#40 . <g/> : « <g/> Знову сідав і думав <g/> … Скрутити б іще цигарку та затягнутись так <g/> , щоб аж <g/> … аж раптом із контори з
doc#40 , шаблю додолу впустивши <g/> , все нижче хилився та нижче <g/> » ( <g/> Тич <g/> . <g/> ) <g/> . </p><p> Окремі типи ґемінації
doc#40 цілує <g/> . Брат ходить <g/> , полює <g/> , вертає у хатку <g/> , а та свого миленького веде через кладку <g/> » ( <g/> Руд <g/> ) <g/> . Тут
doc#40 квітки <g/> , та посохли <g/> ; щебетали пташки <g/> , та замовкли <g/> » ( <g/> Граб <g/> . <g/> ) <g/> : кожне речення побудоване