Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 до самої себе — </p><p> Вже ж не діждешся нікого </p><p> і не скажеш <g/> , як страшно жить <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Тривога <g/> » <g/> ) </p><p> страшно жить <g/> !
doc#62 дітей <g/> , діти батьків <g/> , всі вони - друг друга <g/> … Ти скажеш <g/> : бідність <g/> , голод <g/> … Та де там <g/> ! Всі вони мають
doc#75 дерев пурхнула голубина <g/> . </p><p> О хто ти <g/> , дівчино <g/> , скажи <g/> ! </p><p> ( <g/> несміло <g/> ) <g/> : Форнаріна <g/> . </p><p> І взяв за руку Рафаель <g/> , </p>
doc#40 й сполучні слова що <g/> , як <g/> , хто <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Скажи йому <g/> , моє серце <g/> , що сміються люди <g/> » ( <g/> Шевч <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Я
doc#40 зникає <g/> , але коми лишаються <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Скажи мені | правдоньку <g/> , де живеш <g/> » ( <g/> Нар <g/> . п. <g/> ) і
doc#9 вовки десь стріляє <g/> » ( <g/> III <g/> , 234 <g/> ; Грін <g/> . <g/> : Гол <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Скажи ж мені <g/> , моє розумне закохання <g/> » ( <g/> III <g/> , 116 <g/> ; Грін <g/> .
doc#40 польовий <g/> , — в поетичній мові також пільний ( <g/> »Ти скажи <g/> , що ти й не пісня <g/> , але квіття пільне <g/> » — Шкрум <g/> . <g/> ) <g/> ;
doc#81 мова буде незабаром <g/> . Але <g/> , щоб покінчити з ним <g/> , скажу <g/> , що за німців він теж поводився дуже обережно <g/> ,
doc#72 “ <g/> цей пересічний настрій <g/> , що тепер на Україні <g/> , скажу <g/> , на щастя <g/> , панує <g/> ” ( <g/> Стеногр <g/> . 1914 <g/> , 905.
doc#92 . Оминаючи деталі <g/> , цікаві тільки для фахівців <g/> , скажу <g/> , що для мене суть моєї праці полягала в тому <g/> , щоб
doc#62 перелічувати чи характеризувати ці видання <g/> . Скажу тільки <g/> , що вони добре вписувалися в історію
doc#81 в неї поради <g/> , як поводитися в світі поза домом <g/> . Скажу <g/> , одначе <g/> , що коли вже геть пізніше <g/> , 1953 року і
doc#100 ? Від чого б застерегти нас хотіли <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : Я Вам скажу <g/> , що з роками начебто треба в глибший патріотизм
doc#68 на басолі <g/> , </p><p> чорти казились по кутках <g/> . </p><p> А втім скажу <g/> : пізнав і волю <g/> , </p><p> свободу на семи замках <g/> . </p><p> Сама
doc#81 . Як те дбання виходило — скажу трохи далі <g/> . Далі скажу й про те <g/> , що за них усе таки не забували і
doc#15 всіма прийняте <g/> . Я <g/> , здається <g/> , не помилюся <g/> , коли скажу <g/> , що встановлення називних речень як особливої
doc#56 напевне помітив їх у цитованій щойно — ні <g/> , не скажу поезії <g/> , — у вірші « <g/> Загиджене граками гасло <g/> » <g/> .
doc#81 тоді ще не думалося <g/> ) він забезпечував виїзд <g/> . Не скажу <g/> , що така можливість порятунку не з'являлася в
doc#81 мені дозволили тримати супутницю за руку <g/> . Не скажу <g/> , щоб я боявся чогось конкретного <g/> . Просто світ
doc#81 інших <g/> , а значить і неіснування мене самого <g/> . </p><p> Не скажу <g/> , що я це усвідомив тоді <g/> , 1919 року <g/> . Але тоді мене