Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#80 Чинбарство з'єднував з шевством <g/> » ( <g/> « <g/> Болотяна Аукроза <g/> » <g/> ) <g/> , Клясик <g/> , не « <g/> неоклясик <g/> » <g/> , а справжній сказав би це все в одному реченні <g/> , скажім <g/> , « <g/> Цвіркун був одночасно хлібороб <g/> , чинбар і швець <g/> » <g/> .
doc#81 У хвилюванні я зайшов непрошений до іспитової кімнати <g/> , і Німчинов сказав мені <g/> , що я мушу почекати <g/> , поки мене покличуть <g/> .
doc#81 Коли якось я сказав Петроград <g/> , а Александров виправив мене <g/> : </p><p> — Тепер це місто зветься Ленінµрад <g/> , — </p><p> я не був певний <g/> , чи він зараз не витягне з кишені револьвер і не пристрелить мене <g/> .
doc#81 Він сам відчинив мені двері і сказав <g/> : </p><p> — Вы знаете <g/> , меня назначили украинцем <g/> ! </p>
doc#81 Одного разу в роботі <g/> , написаній для мене <g/> , він ужив слова сирень <g/> , я сказав йому <g/> , що по-українському це мало б бути бузок <g/> .
doc#81 Тимець вислухав мене лагідно і сказав <g/> , що він мою позицію розуміє <g/> .
doc#81 Пригадую <g/> , що перед війною ми якось ішли разом <g/> , не називаючи нікого й нічого <g/> , думаючи про радянський режим <g/> , Леонід Арсенійович сказав <g/> : </p><p> — Коли довго вчити <g/> , можна й зайця навчити сірники запалювати <g/> . </p>
doc#81 Булаховський почав казати про потребу без зволікання братися за докторську дисертацію <g/> , я сказав <g/> , що я до того ще не готовий і що маємо час <g/> .
doc#81 Натомість декан сказав <g/> , що дисертант має виклик до війська на завтра <g/> , що ми можемо тільки привітати захисника батьківщини і що наш обов'язок відпустити його до війська кандидатом філологічних наук <g/> , що ми і зробили <g/> , вислухавши також полум'яну промову завтрішнього героя про те <g/> , який він щасливий <g/> , що має честь боронити соціялістичну батьківщину <g/> .
doc#81 Він також сказав тоді <g/> , що рукописи й інші речі він закопав у садку <g/> , там <g/> , де вони жили <g/> , — може <g/> , в мирний час <g/> , якщо я виживу <g/> , а вони — ні <g/> , я тим зацікавлюся <g/> . </p>
doc#81 Чорт мене смикнув <g/> , і я сказав <g/> , що буду підписувати прізвищем Шевченко <g/> .
doc#81 Не скажу <g/> , що така можливість порятунку не з'являлася в моїй голові <g/> , і не такі думки борознили її в ті місяці близькости до смерти <g/> , я навіть думав <g/> , чи не піти до поліції <g/> , там уже напевно не голодувалося б <g/> , я навіть сказав про таку думку дяді Вові <g/> , Цебенкові <g/> , що не був ніяким дядею <g/> , але був людина дуже практична <g/> , і він тільки сказав <g/> : </p><p> — Ні <g/> , це не для вас <g/> . </p>
doc#81 Не скажу <g/> , що така можливість порятунку не з'являлася в моїй голові <g/> , і не такі думки борознили її в ті місяці близькости до смерти <g/> , я навіть думав <g/> , чи не піти до поліції <g/> , там уже напевно не голодувалося б <g/> , я навіть сказав про таку думку дяді Вові <g/> , Цебенкові <g/> , що не був ніяким дядею <g/> , але був людина дуже практична <g/> , і він тільки сказав <g/> : </p><p> — Ні <g/> , це не для вас <g/> . </p>
doc#81 Він сказав Шепаровичеві про мене й мої проблеми — науковець <g/> , східняк <g/> , потребує допомоги <g/> .
doc#81 Жондца розсміявся і сказав <g/> : </p><p> — А <g/> , то пан нє пуляк <g/> ! </p>
doc#84 Другий сказав <g/> : Бідна риба <g/> !
doc#92 Якось я сказав йому <g/> : </p><p> — Романе Осиповичу <g/> , ви руйнуєте самі те <g/> , що ви створили <g/> . </p>
doc#92 Аж <g/> , нарешті <g/> , третього дня один з колег сказав мені <g/> , що Білодід розпитував про мене <g/> , і поцікавився <g/> , чи не хотів би я познайомитися з гостем <g/> .
doc#92 виходу ми спіткали Л. Він привітався з моїм супутником і простягнув руку мені <g/> . </p><p> Він сказав <g/> : </p><p> — Гаразд <g/> , Джордже <g/> , потиснемо руки один одному після всього цього <g/> ? </p><p> Я
doc#92 Він сказав мені <g/> , що за кілька місяців вирушає до Америки <g/> , я запросив його відвідати мене <g/> .