Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 словах <g/> . Він боявся бути скомпрометованим приватною зустріччю з негідною людиною <g/> . </p><p> Ван-K. <g/> , той самий <g/> , що був у трійці рецензентів-нищівників <g/> , коли я мав виклад у Станфордському університеті в
doc#11 НАЗАД ДО АНДРУХОВИЧА </p><p> Та чи вірять бубабісти самі <g/> , що в них самі сміхи й дурноляпство <g/> ?
doc#89 Щоб усі дружно йшли вперед до світлого майбутнього <g/> , щоб викорінювати крамолу й заражати ( <g/> пригадаймо <g/> , корінь той самий <g/> , що в слові « <g/> зараза <g/> » <g/> , « <g/> Ех ти <g/> , заразо <g/> !
doc#60 Треба умовитися <g/> , що не конче всі українські слова повинні мати один семантичний відтінок <g/> , одне значення <g/> , треба прийняти той факт <g/> , що як і в кожній мові <g/> , в українській мові є слова з кількома значеннями і <g/> , що ці значення не конче завжди ті самі <g/> , що в відповідних словах інших мов <g/> . </p>
doc#56 ) Це останнє проголошене вже в початковому вірші <g/> : </p><p> Вибачте мені <g/> , коли знайдете в книжці цій замість поезії помиї <g/> , — </p><p> і іронічно-пародійно розшифроване в одному з останніх <g/> : </p><p> Мені б хотілося сонетом часом писануть <g/> , ще й так <g/> , щоб із сонету того вийшла делікатна перла <g/> , та ув очах у мене каламуть <g/> , і <g/> , мабуть <g/> , бачите самі <g/> , що вже моя рука <g/> , сказати б <g/> , не туди поперла <g/> . </p>
doc#17 <p> Окремою темою могло б бути творче відтворення в п'єсі й виставі традицій українського народнього театру – того самого <g/> , що виродився в наш так званий « <g/> етнографічно-побутовий <g/> » театр і що його справжні традиції так цінили Микола Куліш і Лесь Курбас <g/> .
doc#81 З « <g/> режисерських <g/> » фільмів російських запали в пам'ять « <g/> Потомок Чинµиз-Хана <g/> » В. Пудовкіна з Інкіжиновим <g/> , тим самим <g/> , що допомагав Курбасові вийти з кризи <g/> , спричиненої провалом « <g/> Золотого черева <g/> » <g/> , хоч цей фільм ледве чи дорівнював старішому того ж режисера — « <g/> Мати <g/> » за Максимом Ґорьким <g/> .
doc#72 на три відтинки <g/> : 1900-1905 <g/> , 1905-1914 та 1914-1916. До 1905 р. і умови <g/> , і загальна спрямованість розвитку були ті самі <g/> , що й в останньому десятилітті XIX ст <g/> .
doc#47 А от риси батькового портрета <g/> : « <g/> страшна батькова розправа <g/> : нагаї й карцер <g/> » <g/> ; батько націляється <g/> , готовий забити Буцила <g/> , того самого <g/> , що його пестила мама <g/> , а далі він безжально продає Буцила різникові <g/> , бо батькові « <g/> завжди було потрібно грошей <g/> » <g/> ; батька діти завжди боялися <g/> ; « <g/> тижневі батькові нагаї <g/> » <g/> , « <g/> коли він гнівається <g/> , то не пам'ятає сам себе <g/> » <g/> ; він устає на ввесь свій довгий зріст і хоче вдарити Іва <g/> ; коли надходить батько <g/> , настає мертва мовчанка <g/> , діти « <g/> затихають <g/> , як в німому царстві <g/> » <g/> ; із своїм малим маєтком- хутором він міг би належати хіба до підпанків <g/> , « <g/> але він жив <g/> , як пан <g/> , на всю губу
doc#81 Спочатку ставку поставлено на Червонозаводський театр <g/> , той самий <g/> , що його при розбудові вкрили фресками бойчукісти <g/> , — але фрески знищено <g/> , театр відкрився вже без них <g/> , і мені не пощастило їх хоч раз побачити <g/> .
doc#81 У Росії текст переклав з рукопису І. Аксьонов <g/> , той самий <g/> , що переклав і виставленого Меєрхольдом « <g/> Великодушного рогоносця <g/> » <g/> .
doc#84 своєму русі <g/> ? </p><p> Мій друг-хвильовист ( <g/> його нема зі мною на острові <g/> ) <g/> , той самий <g/> , що писав про себе <g/> : « <g/> Так <g/> , я хвильовист <g/> , неохвильовист <g/> , ультрахвильовист
doc#75 Той самий <g/> , що писав <g/> , що життя — це молодість <g/> , труд і любов <g/> . </p>
doc#7 Того самого <g/> , що позначений формулою Мак-Ліша <g/> .
doc#81 ) <g/> , Московський Малий <g/> , ленінµрадський Александрінський <g/> , що між іншим привіз був до Харкова в червні 1926 року « <g/> Седі <g/> » Сомерсет-Моема <g/> , ту саму <g/> , що пізніше поставив у Харкові « <g/> Березіль <g/> » <g/> , Четверта студія Московського художнього театру <g/> .
doc#9 Правда <g/> , мова ніби трохи відмінна <g/> , але се природна зміна <g/> , як і те <g/> , що з ним сталося <g/> : він той самий <g/> , що уродився під селянською стріхою <g/> , і наче не той тепер <g/> : не в селянській сорочці <g/> , не в свиті <g/> , а в " <g/> німецькому <g/> " убранню <g/> .
doc#72 Правда <g/> , мова ніби трохи відмінна <g/> , але се природна зміна <g/> , як і те <g/> , що з ним сталося <g/> : він той самий <g/> , що уродився під селянською стріхою <g/> , і наче не той тепер <g/> : не в селянській сорочці <g/> , не в свиті <g/> , а в “ <g/> німецькому <g/> ” убранню <g/> .
doc#73 <p> У суті справи тема Косача — та сама <g/> , що і попереду згаданих творів <g/> : це тема повноти вияву душі української людини <g/> .
doc#98 Оті самі <g/> , що їх ліквідувалося — в потоках крови — мало не століття <g/> , і нічого з того не вийшло <g/> . </p>
doc#81 Ні мати <g/> , ні я не брали в цьому участи <g/> , та навіть якби я був удома <g/> , а не в лікарні <g/> , і мати була б не сама <g/> , я певний <g/> , що ми б трималися осторонь від бандитизму <g/> .