This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#28 | многопляНовість їх межує з зашифрованістю <g/> . | Поезію | « <g/> На поталу камінним кригам <g/> » можна розуміти як |
doc#68 | людини — запорука політичних змін <g/> . | Поезія | такого гарту й такого почуттєвого діяпазону |
doc#14 | — НЕ МАЄ КРАЮ </p><p> ( <g/> ВАДИМ ЛЕСИЧ <g/> . « <g/> ЛІРИЧНИЙ ЗОШИТ <g/> . | ПОЕЗІЇ | <g/> » <g/> ) </p><p> Полемізувати з поезією — марна річ <g/> . Але сама |
doc#76 | Харків <g/> , 1922. </p><p> Тичина Павло <g/> . Сонячні кларнети <g/> . | Поезії | <g/> . Київ <g/> , « <g/> Дніпро <g/> » <g/> , 1990. </p><p> [ <g/> Уваров Сергій <g/> ] <g/> . |
doc#63 | свідчить поезія М. Ореста і Юрія Клена <g/> . </p><p> | Поезія | Михайла Ореста — вся в надсвітності <g/> , в |
doc#14 | йти далі — світи не мають краю <g/> . Рух не має краю <g/> . | Поезія | безмежна <g/> . Моє я — нескінченне <g/> . Мить триває |
doc#79 | , Андре Пероцькому <g/> . І це був початок її кінця <g/> . | Поезія | не може стріляти з рушниці <g/> . Мрія не може |
doc#50 | , бо поезія сама — крапля вічности в людині <g/> . | Поезія | високо підноситься над дрібнотою пересічного |
doc#26 | історична романтика українського минулого <g/> . | Поезія | « <g/> До Основ'яненка <g/> » ставала наче вступом до |
doc#49 | не виключає емпіричних моментів <g/> . | Поезія | починається ввечорі ( <g/> « <g/> Ясновишневий вечір <g/> : |
doc#37 | . Усе розмежоване <g/> , всьому визначене місце <g/> . | Поезія | навіки відділена від прози життя <g/> . Зміщень не |
doc#49 | нашої нової поезії шукали саме в цьому напрямі <g/> . | Поезія | Миколи Зерова <g/> , Ольжича <g/> , Маланюка була міською |
doc#50 | воля <g/> . </p><p> Місія поезії — незаступна й невідклична <g/> . | Поезія | потрібна в темряві людського животіння <g/> , як |
doc#23 | — спогади про перше кохання й зраду невірної <g/> . | Поезія | Петренка різниться концепцією <g/> , образами <g/> , |
doc#49 | , а розгортання внутрішньої логіки образу <g/> . </p><p> | Поезія | Василя Барки — вияв такого світосприймання <g/> , що |
doc#28 | в окремих атрибутах <g/> , як у синтетичному образі <g/> . | Поезія | Зерова <g/> , взята як цілість <g/> , дає по-своєму |
doc#63 | національна органічність Барчиної поезії <g/> . </p><p> | Поезії | Барки не завжди відшліфовані <g/> , виточені <g/> , |
doc#63 | вже один крок до штампу і до виродження поезії <g/> . | Поезія | може жити тільки в постійній взаємодії з мовою |
doc#19 | Куліша <g/> . </p><p> Основна з цих рис — розумовість поезії <g/> . | Поезія | Мовина — це передусім міркування на теми |
doc#28 | з його майстерних віршів живе слово поезії <g/> . </p><p> | Поезія | Зерова живе насамперед своїм конфліктом із |