Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 собі убогу вечерю <g/> » ( <g/> Коц <g/> . <g/> ) <g/> , пор <g/> . будувати хату <g/> , писати симфонію — вечеря <g/> , хата <g/> , симфонія не дані тут
doc#31 … увагою <g/> » ( <g/> с. 18 <g/> ) і кінчав доносом <g/> , під усім цим <g/> , писав він <g/> , « <g/> підпишеться кожен буржуазний
doc#73 письменник- етнографіст <g/> , як Василь Чапленко <g/> , пише книжечку оповідань <g/> , побудованих як коротка
doc#12 , февдал <g/> . </p><p> У словах <g/> , позичених у пізніші часи <g/> , пишемо звичайно в кінці слова й складу ль <g/> , напр <g/> . <g/> :
doc#40 -ть додається -чи <g/> , напр <g/> . <g/> : читають — читаючи <g/> , пишуть — пишучи <g/> , бачать — бачачи <g/> , тремтять — тремтячи <g/> ,
doc#81 , правда <g/> , сидячи в позасвітній Швайцарії <g/> , писав статті <g/> , що склали збірку « <g/> Au-dessus de la Mкlйe
doc#15 і мовець вкласти в це слово зміст речення <g/> . Якщо <g/> , пише він <g/> , випадково ( <g/> ! <g/> ) мовець виголошує це слово з
doc#12 не має виразного значення власного імени <g/> , пишемо її малими літерами <g/> , напр <g/> . <g/> : поліські болота <g/> ,
doc#9 мову галицького письменства й інтелігенції <g/> , пише <g/> : « <g/> Тільки ж коли говоритимем про граматику і
doc#80 » <g/> ) <g/> , </p><p> « <g/> Кожна людина <g/> , писавши про інших <g/> , пише тільки про себе <g/> » ( <g/> Теж <g/> ) <g/> . </p><p> « <g/> Книголюби <g/> , які все
doc#8 з <g/> , як завжди <g/> , прихованою іронією <g/> , писав <g/> : « <g/> Іван Іванович Огієнко для своєї вступної
doc#81 невелика зміна <g/> . Тут я готувався до іспитів <g/> , писав свої доповіді <g/> , пізніше — дисертацію й перші
doc#24 . </p><p> 1 Німецький історик театру <g/> , Йозеф Ґреґор <g/> , пише <g/> : « <g/> Замість античної одноцентровости (
doc#10 зміна відбулася <g/> , спричинилися до цієї зміни <g/> ” <g/> , пише вона ( <g/> 20 <g/> , 79 <g/> ) <g/> . Ще більше наголошена ця теза — хоч
doc#10 зміни <g/> , що поволі постають в нашій мові <g/> ” <g/> , пише він ( <g/> 4 <g/> , 131 <g/> ) <g/> . Відповідно до цього Ганцов
doc#10 національних елементів є факт неминучий <g/> ” <g/> , пише вона тепер ( <g/> 24 <g/> , 29 <g/> ) <g/> , а своє трактування фактів у
doc#15 , висуваючи його з ряду інших членів речення <g/> " - писав Потебня <g/> . І далі він зв'язує подібні називні
doc#62 , але років за 2-3 буде непогане губернське <g/> " <g/> , - пише стримано <g/> , не нарікаючи <g/> , Драгоманов 1889 року <g/> ,
doc#62 як поета <g/> . " <g/> Ти занадто перецінюєш Ольжича <g/> , - писала вона Наталі Лівицькій <g/> . - Я теж його люблю за
doc#15 ці факти <g/> . " <g/> Одним з перших письменників <g/> , - пише Перльмуттер <g/> , - що запровадив називні в прозу <g/> ,