Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 зв'язки Хвильового з російською критикою й публіцистикою ніколи не вивчалися <g/> . Уже з
doc#33 затуркане <g/> , темне <g/> , позбавлене гідности <g/> , але й позбавлене людяности <g/> . Його перший роман – з
doc#33 в міру його сходження вгору щаблями успіху й кар'єри <g/> . Не високої вартости його перша міська
doc#33 , що ми не можемо підняти якір свого корабля й поставити паруси <g/> ? Що ми не сильні духом і ділами
doc#33 з граней потоку життя <g/> . Саме намагання схопити й відтворити безупинний плин життя стає метою й
doc#33 , Підмогильний показує народження людини й письменника Радченка <g/> . Епіграф до книжки <g/> ,
doc#36 роки він дозволяв собі виконувати рисунки й підготовчі етюди значно вільніше <g/> , ніж
doc#36 до вибуху мистецької творчости нечуваної сили й запалу <g/> . Та попри все це Ґе був не цілком
doc#36 природи <g/> , а спосіб заражати людей почуттям й ідеями <g/> . Я обмежуся на двох прикладах <g/> . У вступі
doc#37 зробити наскок на пляуенську друкарню й привезти шрифти до Реґенсбурґу <g/> . Знайшовся
doc#37 на виходах з МУРу То- дось Осьмачка й Юрій Косач <g/> . Хтось добрим словом згадав ВАПЛіте
doc#37 мала в своїх лавах людей подібного профіля й статури <g/> ? У виданнях — так <g/> , бо те <g/> , що виходило з
doc#37 житті супротивники МУРу тяли його відчутно й болюче <g/> , а змагатися з ними було завданням
doc#37 як МУР через брак друкарні й коштів видавав мало й з великими перервами <g/> , графомани <g/> , розжившися
doc#37 анекдоти <g/> ) <g/> . Але любить Кузьму Пруткова й цитує напам'ять і відчуває добре стилі <g/> , поки
doc#37 пов'язаною краваткою <g/> , в окулярах без рамки й із стисненими ( <g/> так само <g/> , як в Ореста <g/> ) тонкими
doc#37 . Справді йшлося про індустріялізацію й створення промислової імперії <g/> . Американська
doc#38 процес був єдиний і зв'язки Львова й Бильна безперервні <g/> . Але тоді <g/> , чому не включити
doc#38 незаперечні <g/> . Але не менш незаперечне й те <g/> , що замкнути його в межі « <g/> київської школи <g/> » чи
doc#38 , випади Зерова проти Чупринки <g/> , Олеся й Черкасенка не були випадком <g/> , як не було