Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Літературна мова не тому літературна <g/> , що вона чистіша й « <g/> ніжніша <g/> » <g/> , а тому здається витонченішою й чистішою <g/> , що вона літературна <g/> .
doc#9 Але <g/> , здається <g/> , навіть того малого матеріялу <g/> , що може бути тут поданий <g/> , вистачає для того <g/> , щоб висунути такі дві тези <g/> : </p><p> 1. Чернігівська традиція була обмежена <g/> , але не припинена в українській літературній мові XIX сторіччя <g/> .
doc#10 <p> Повертаючися знов до історії власне української мови <g/> , треба підкреслити <g/> , що Ганцов не тільки довів первісну двогруповість її <g/> , але й дуже переконливою аналізою ненаголошених голосних у перехідних говірках показав <g/> , що давніше північна група простягался на південь майже до лінії Дубно — Житомир — Канів — Дубні <g/> , себто що північна група первісно не була вузькою смугою <g/> , якою вона здається тепер <g/> , а майже дорівнювала південнозахіднім говіркам територією ( <g/> 12 <g/> , III <g/> , 213 <g/> ) <g/> .
doc#10 Проте <g/> , здається <g/> , що ролю північного елементу в формуванні фонетичної системи південно-східніх говірок Ганцов дещо недоцінює <g/> .
doc#10 Тим часом Ганцов <g/> , бувши учнем Шахматова і засвоївши багато добрих рис з цієї блискучої школи <g/> , був усе таки в висновках ближчим до Смаль-Стоцького <g/> , ніж це здавалося з першого погляду <g/> .
doc#10 Вона знаходить безпечніше місце в Москві <g/> , де <g/> , здається <g/> , вона викладала в Московському педагогічному інституті <g/> .
doc#10 Тепер усі ці риси української літературної мови здаються самозрозумілими <g/> , але вперше показати їх і солідно обґрунтувати — це була велика заслуга Курило <g/> . </p>
doc#10 Деякі її вимоги здаються тепер перебільшено етнографічними <g/> , вони хотіли б реставрувати відмерле або вони розвивали б наявну тенденцію дещо однобічно <g/> .
doc#10 Одначе <g/> , здається <g/> , що така думка позбавлена підстав <g/> .
doc#10 Інакше кажучи <g/> : чи не можна в просторі знайти те <g/> , що <g/> , здавалося б <g/> , не повертається й не відновляється <g/> , — час <g/> , те <g/> , що минуло <g/> . </p>
doc#10 Вона поклала початок ґрунтовній ревізії поглядів Шахматова на постання акання <g/> , яка тепер довершується в працях француза А.Ваяна і норвежця К.Станґа <g/> , дарма <g/> , що обом ця праця Курило <g/> , здається <g/> , лишилася невідомою <g/> . </p>
doc#10 Тут одначе вона стояла на хиткішому ґрунті гіпотез <g/> , і не все однаково добре підбудоване в цій теорії <g/> , дещо вимагає <g/> , здається <g/> , перегляду <g/> .
doc#10 <p> Теорія Курило при її новості й оригінальності <g/> , здавалося б <g/> , повинна була викликати жваву дискусію <g/> .
doc#11 <p> Не буде <g/> , здається <g/> , помилкою <g/> , коли скажемо <g/> , що в суті речі людських характерів ( <g/> отих <g/> , що типові в типових обставинах <g/> !
doc#11 ( <g/> Правда <g/> , Casa Farfarello у Венеції теж тільки ваша <g/> , здається <g/> .
doc#12 <p> 6. Перед і після таких слів і виразів <g/> , як от <g/> : на жаль <g/> , на щастя <g/> , пригадую <g/> , сказати правду <g/> , на диво <g/> , бач <g/> , розумієте <g/> , значить <g/> , повіриш <g/> , знаєте <g/> , знай <g/> , головне <g/> , бувало <g/> , будь ласка <g/> , до речі <g/> , пробачте <g/> , так би мовити <g/> , простіть <g/> , певно <g/> , напевне <g/> , звичайно <g/> , безперечно <g/> , безумовно <g/> , безсумнівно <g/> , звісно <g/> , зрозуміло <g/> , немає сумніву <g/> , відома річ <g/> , видима річ <g/> , певна річ <g/> , дійсно <g/> , либонь <g/> , мабуть <g/> , здається <g/> , можливо <g/> , припустимо <g/> , будь певен <g/> , очевидно <g/> , видно <g/> , як-не-як <g/> , розуміється <g/> , на мій погляд <g/> , по-моєму <g/> , на мою думку <g/> , кажуть <g/> , мовляв <g/> , я думаю <g/> , поперше <g/> , кінець-кінцем <g/> , нарешті <g/> , отже <g/> , одне слово <g/> , виходить <g/> , правда <g/> , навпаки <g/> , проте <g/> , а втім <g/> , загалом <g/> , власне <g/> , наприклад <g/> , крім того <g/> , власне кажучи <g/> , коротко кажучи <g/> , взагалі беручи <g/> , між іншим <g/> , нівроку тощо <g/> , коли ці слова виступають як вставні <g/> , напр <g/> .
doc#13 Часом здається <g/> , що стихія й завдання Веретенченка - не творення <g/> , а оновлення <g/> .
doc#13 Ця мета здається осяжною <g/> . </p>
doc#14 <p> І навіть більше <g/> : ніхто не може повести його за собою і ніхто не спроможний указати йому дороги <g/> , хоч би декому його путь і здавалась бездоріжжям <g/> .
doc#14 ) <g/> , а тому не здається оригінальним ( <g/> хоч за епігонів відповідати важко <g/> , але іноді доводиться <g/> ) <g/> , то другий лишається поетом без школи і наслідувачів <g/> , щоб не казати вже про рівних <g/> .