Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#5 Невеличка драма <g/> » <g/> , з Аглаєю Марта мають стільки ж спільного <g/> , скільки з Одіссеєю чи Іліядою <g/> , з
doc#5 роман про українськість Великого Воза <g/> . Ну <g/> , що ж <g/> , коли так <g/> , – це тільки їхня власна невеличка
doc#6 до чарівних зал Академії мистецтв <g/> … І що ж я робив <g/> ? <g/> . <g/> . Дивно помислити <g/> . Я тоді складав
doc#6 видання книжок <g/> , що поєднували його текст з його ж таки ілюстраціями <g/> , упорядкованими в серіях <g/> ,
doc#6 у віденському музеї в залі Бройгеля <g/> . Тоді ж таки <g/> , взоруючися на Бройгелевій картині “
doc#6 , яка недолуга людина в ньому <g/> , яка до того ж сидить <g/> , не знати як <g/> , спиною до переду
doc#6 триб культурного життя тоді в Торонто <g/> . До того ж сьогодні ми ще не можемо сказати <g/> , що в
doc#6 в глиб картини <g/> , а на задньому пляні вони ж таки дивляться на ту саму сцену вперед <g/> , річ не
doc#6 у “ <g/> Маляр <g/> ” і в “ <g/> Літній котедж Маланчака <g/> ” ( <g/> у тому ж каталозі — ілюстр <g/> . 29 і 46 <g/> ) <g/> . Знову ж ідеологічні
doc#6 ” ( <g/> у тому ж каталозі — ілюстр <g/> . 29 і 46 <g/> ) <g/> . Знову ж ідеологічні причини цього виразні <g/> , але для нас
doc#6 портретованого — виглядає на фреску <g/> . Така ж монументальність і широчінь перспективи
doc#6 характеризують портрет А. Ковальчика <g/> . Такою ж спрощеною монументальністю відзначаються
doc#7 часі <g/> , але друге речення вказує такою ж мірою на теперішній час ( <g/> пильнує <g/> ) <g/> , як і на
doc#7 неоклясицизму на еміграції мають стільки ж спільного з сучасною поезією Европи й Америки <g/> ,
doc#7 якимсь барокковим орнаментом <g/> , настільки ж далеким від Рільке <g/> , як і від справжньої поезії <g/> .
doc#8 белетристичний хист Куліша <g/> … Белетристика ж вимагає од автора суцільности <g/> , повноти <g/> ,
doc#8 Я дозволю собі процитувати трохи довгу <g/> , але яку ж яскраву ( <g/> і суб'єктивну <g/> ) характеристику
doc#8 У пам'ять про Бога в серці своїм він носить з тією ж навмисною і недбайливою пишновеличністю <g/> , як
doc#8 Юрія Липи <g/> , одним із найбільших есеїстів <g/> . Чи ж його вина <g/> , що в нас звичайно не розуміють ані
doc#9 чи науковим керівником не був <g/> , — формально я ж уже був і кандидатом філологічних наук <g/> , і