Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 <p> 6. Доба українізації ( <g/> 1925-1932 <g/> ) </p><p> Якщо брати за основу офіційні документи <g/> , декрети й резолюції <g/> , то зародки українізації можна простежити від 1923 р. <g/> , як дехто й робить <g/> , чи навіть від 1920. Однак <g/> , як низка практичних заходів <g/> , запроваджуваних послідовно й наполегливо <g/> , ця політика простежується щойно з 1925 р. Має рацію Попов ( <g/> 282 <g/> ) <g/> , коли говорить <g/> : “ <g/> Широка робота партії в галузі українізації розгорнулася <g/> …
doc#74 <p> Якщо брати за основу офіційні документи <g/> , декрети й резолюції <g/> , то зародки українізації можна простежити від 1923 року <g/> , як дехто й робить <g/> , чи навіть від 1920. Однак <g/> , як низка практичних заходів <g/> , запроваджуваних послідовно й наполегливо <g/> , ця політика просте­жується щойно з 1925 року <g/> .
doc#72 <p> 6. Доба українізації ( <g/> 1925-1932 <g/> ) </p><p> Якщо брати за основу офіційні документи <g/> , декрети й резолюції <g/> , то зародки українізації можна простежити від 1923 р. <g/> , як дехто й робить <g/> , чи навіть від 1920. Однак <g/> , як низка практичних заходів <g/> , запроваджуваних послідовно й наполегливо <g/> , ця політика простежується щойно з 1925 р. Має рацію Попов ( <g/> 282 <g/> ) <g/> , коли говорить <g/> : “ <g/> Широка робота партії в галузі українізації розгорнулася <g/> …
doc#74 <p> Якщо брати за основу офіційні документи <g/> , декрети й резолюції <g/> , то зародки українізації можна простежити від 1923 року <g/> , як дехто й робить <g/> , чи навіть від 1920. Однак <g/> , як низка практичних заходів <g/> , запроваджуваних послідовно й наполегливо <g/> , ця політика просте­жується щойно з 1925 року <g/> .
doc#10 Це праці 1 <g/> , 6 <g/> , 9 <g/> , 10 <g/> ; цієї ділянки Курило не цурається й далі <g/> , як свідчать 15 <g/> , 24 <g/> , одначе від 1924 р. вона стає для Курило другорядною <g/> .
doc#81 А від 1924 року він залюбки писав про новітню українську літературу — « <g/> Двадцять років нової української лірики <g/> » або « <g/> Про прозу взагалі і про нашу прозу 1925 року <g/> » <g/> , де піднесено творчість Хвильового — праця пізніше суворо заборонена і старанно замовчувана <g/> .
doc#62 Маланюк не міг впливати <g/> , бо не могли його листи <g/> , що від 1924 року лежали в паперах Лівицької-Холодної <g/> , бути приступні Кулішеві <g/> .
doc#81 Безродинне дитинство <g/> , втрати дітей одного за одним <g/> , вроджене почуття — і виховане також — обов'язку <g/> , — все це спричинило беззастережність і повноту посвячення себе дітям <g/> , від 1925 року — мені самому <g/> .
doc#10 Від 1926 р. Ганцов фактично замовкає <g/> .
doc#81 Серед співаків відзначилися монументальна М. Литвиненко-Вольµемут <g/> , що <g/> , здавалося <g/> , готова була поглинути свого партнера коли він опинявся в її обіймах <g/> , а був ним найчастіше Кученко <g/> , а згодом <g/> , від 1926 року <g/> , Микола Середа <g/> , що швидко став новим ідолом своїх « <g/> психопаток <g/> » <g/> .
doc#0 Так від 1927 <g/> , дата відкриття пам'ятника авторства Муґуруси й Валери <g/> . </p>
doc#72 До речі <g/> , саме фінансова скрута була головною причиною затримки видання другого і третього томів Академічного словника <g/> ; вони стали з'являтися ( <g/> випусками <g/> ) щойно від 1927 р. </p><p> Судячи з видань <g/> , Академія виглядала цілком українською установою <g/> , навіть якщо не була такою зсередини <g/> .
doc#62 <p> Зовсім інший світ листів Дмитра Донцова <g/> , є їх тридцять три - від 1927-го до 1933 рр <g/> .
doc#72 Від 1929 року <g/> , коли оголошено політику примусової колективізації <g/> , Сталін провадив неоголошену війну з селом <g/> .
doc#74 Від 1929 року <g/> , коли оголошено політику примусової колективізації <g/> , Сталін провадив неоголошену війну з селом <g/> .
doc#81 Рівень офіційного слов'янського й загального мовознавства був тоді жалюгідний <g/> , а зв'язок з Заходом був перерваний десь від 1929 року <g/> , та й перед тим він був уже дуже обмежений <g/> .
doc#81 Від 1929 року до початку п'ятдесятих курс цей був вилучений з програм <g/> . </p>
doc#45 Тут широко насвітлено принципи " <g/> ворфівської <g/> " коцепціі мов ( <g/> avant la letter <g/> , Whorf писав на цю тему десь від 1930 року <g/> ) <g/> : є мови придатні для висловлення певних тем <g/> , думок і почуттів <g/> , але неспроможні формулювати інші <g/> .
doc#81 високих школах російську мову <g/> ; Микола Перегінець був автором статтів на теми української синтакси <g/> , зокрема мені подобалася його стаття про порядок слів <g/> , вміщена в « <g/> Підвищеному курсі української мови <g/> » <g/> , що вийшов 1931 р. під редакцією Булаховського <g/> ; взорована на працях німецького фослеріянця Ойµена Лерха <g/> , в українських обставинах ізоляції від Заходу <g/> , вона здавалася справжнім об'явленням <g/> ; Микола Федорович був з Галичини <g/> ; Володимир Державин писав про Шевченків « <g/> Щоденник <g/> » <g/> , йому належали статті й короткі нотатки про нові появи західніх літератур у перших річниках « <g/> Критики <g/> » <g/> , компілятивні і неймовірної кількости <g/> ; десь від 1930 року « <g/> Критика <g/> » припинила їх друкувати <g/> ; Володимира Цебенка я знав з його статті про мову поезій Майка Йогансена <g/> .
doc#65 Форму солдат <g/> , базовану на російському правописі <g/> , відновлено від 1930-х років <g/> , форму монастир від 1948 року <g/> .