Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 назвати — закидом у хвильовизмі7. </p><p> Це те коло мряковинних марень ( <g/> бо ідеями цього назвати не можна <g/> ) <g/> , що виступає також у статті суто політичного характеру « <g/> В якому відношенні до " <g/> хвильовизму <g/> " " <g/> всі ті <g/> "» ( <g/> текст у збірці « <g/> Будівництво Радянської України <g/> » <g/> ) <g/> , спрямованої проти « <g/> шумськістського <g/> » ухилу в Комуністичній партії Західної України і написаної <g/> , треба думати <g/> , ще десь наприкінці 1928 р. Тут шумськізм був схарактеризований <g/> , за Л. Кагановичем <g/> , як « <g/> еклектична юшка націонал-комунізму і українського шовінізму <g/> » <g/> , а хвильовизм як « <g/> теорія боротьби проти КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що її <g/> , теорію <g/> , утворено під натиском ідеології українського войовничого фашизму <g/> , під натиском ідеології тієї урбанізованої української буржуазії <g/> , яка мріє зробити з України велику імперіялістичну державу <g/> » <g/> . </p>
doc#72 <p> Отже <g/> , українських газет було мало <g/> ; проте <g/> , якщо пригадати <g/> , — як це робить Майстренко ( <g/> 36 <g/> ) <g/> , — що 1917 р. КП ( <g/> б <g/> ) У не мала жадного українського видання ( <g/> “ <g/> Вістник Української Народної Республіки <g/> ” <g/> , який виходив у Харкові з 19 грудня 1917 р. <g/> , мав українську назву <g/> , але майже всі матеріали друкував російською мовою <g/> .
doc#72 Та найголовнішу <g/> , в дійсності вирішальну <g/> , ролю відігравала ситуація в середині самої КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , партії <g/> , що тримала в руках апарат диктатури <g/> .
doc#72 І за політичною орієнтацією <g/> , і за культурними зв'язками <g/> , і навіть за особистим складом КП ( <g/> б <g/> ) У була фактично російською партією на Україні <g/> .
doc#31 У червні відбувся пленум ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що ухвалив « <g/> Тези про підсумки українізації <g/> » <g/> , оголошені друком 15 червня <g/> .
doc#31 Постанова пленуму ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що відбувся 18 — 22 листопада 1933 р. <g/> , припечатала це становище <g/> .
doc#31 <p> Партійні викривачі Хвильового — Чубар <g/> , Хвиля <g/> , П. Любченко <g/> , Сталін <g/> , Скрипник <g/> , учасники червневого пленуму ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У ( <g/> їхні промови — Затонського <g/> , Л. Кагановича <g/> , Петровського та ін <g/> .
doc#72 ; резолюція Десятого з'їзду РКП ( <g/> б <g/> ) “ <g/> Про сучасні завдання партії в національній політиці <g/> ” 15 березня 1921 р. <g/> ; резолюція Першої всеукраїнської конференції КП ( <g/> б <g/> ) У з національного питання 2-4 травня 1921 р. <g/> ; резолюції пленумів ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У 6 лютого та 17 жовтня 1922 р. <g/> ; Сьомої всеукраїнської конференції КП ( <g/> б <g/> ) У 9 квітня 1923 р. <g/> ; Дванадцятого з'їзду РКП ( <g/> б <g/> ) 25 квітня 1923 р. <g/> ; попереджені програмовими “ <g/> Задачами 12 съезда РКП ( <g/> б <g/> ) ” Л. Троцького ( <g/> Москва 1923 <g/> ) <g/> , де автор підкреслює вибухову силу націоналізму й визнає невдачу комуністичної партії об'єднати народи <g/> , сприяючи розвиткові національних культур ( <g/> широко цитовані в Садовського 45 <g/> ) <g/> ; </p><p> резолюція пленуму ЦККП ( <g/> б <g/> ) У 22 червня 1923 р. про українізацію внутрішньопартійної освіти й пропаганди ( <g/> “ <g/> Культурне будівництво <g/> ”
doc#72 Те саме можна сказати й про перших секретарів ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> : після Ю. П'ятакова були це Ф. Сергеев ( <g/> партійна кличка Артем <g/> ) <g/> , Е. Квірінґ <g/> , С. Косіор <g/> , В. Молотов і Д. Мануїльський <g/> , всі <g/> , крім останнього <g/> , — неукраїнці <g/> . </p>
doc#72 А в резолюції Першої всеукраїнської наради ЦК КП ( <g/> Б <g/> ) У — травень 1921 р. — читаємо <g/> : “ <g/> В історії радянської української державности бували моменти повної незалежности й самостійности УРСР <g/> .
doc#72 Орган комуністичного уряду “ <g/> Известия <g/> ” з 1921 р. став виходити українською мовою як “ <g/> Вісті ВУЦВК <g/> " <g/> , але орган ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У “ <g/> Ком- мунист <g/> ” лишався російськомовним до кінця періоду ( <g/> вряди-годи друкуючи статті українською мовою <g/> ) <g/> .
doc#72 Лебедь <g/> , другий секретар ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У з 1921 по 1923 р. <g/> : “ <g/> Ми знаємо теоретично <g/> , що неминуча боротьба двох культур <g/> .
doc#72 Вони призвели до падіння в грудні 1925 р. Е. Квірінґа <g/> , першого секретаря ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , лотиша <g/> , що в минулому <g/> , починаючи з 1918 року <g/> , активно виступав проти українізації <g/> , а 1925 р. був — у найкращому випадку — байдужим до неї <g/> .
doc#72 Чи не єдиний перший секретар ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що опановував українську мову і вживав її деколи публічно <g/> , він був стовідсотковим партійцем <g/> , що вмів навести лад у найвразливіших місцях <g/> .
doc#72 У квітні 1925 р. на пленумі ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У зроблено широкий огляд стану українізації <g/> , а в червні 1926 р. черговий пленум видав “ <g/> Тези про підсумки українізації <g/> ” <g/> , які протягом найближчих п'яти років виконували ролю політичних директив <g/> .
doc#72 Відтоді ледве чи відбувся хоч один ширший пленум ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , на якому не обговорювали б це питання <g/> .
doc#72 За посереднє свідоцтво того <g/> , якої великої ваги йому надавали <g/> , може правити промова С. Косіора — з липня 1928 р. генерального секретаря ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У — на пленумі ЦК в листопаді 1928 року <g/> .
doc#72 У резолюціях пленуму ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У з 22 червня знаходимо такі вимоги <g/> : “ <g/> В аґітроботі на селі користуватися переважно українською мовою <g/> : у виступах <g/> , при організації курсів-з'їздів <g/> , виданні листівок <g/> , стінних газет <g/> , кіноплякатів <g/> , в роботі шефів на селі і т.д.” <g/> ; “ <g/> В губкомівських журналах матеріяли <g/> , що стосуються до роботи на селі <g/> , як офіціяльні <g/> , так і статейні <g/> , давати українською мовою <g/> ” ( <g/> “ <g/> Культурне будівництво <g/> ” 231 і далі <g/> ; підкреслення мої <g/> .
doc#72 Ця постава питання ввійшла до резолюції ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У з 19 липня 1927 р. з вимогою <g/> , щоб райони <g/> , заселені російською національною меншістю <g/> , мали досить “ <g/> …
doc#72 Великою подією була українізація центрального органу ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У газети “ <g/> Комуніст <g/> ” — 16 червня 1926 р. <g/> , видання з того ж року української газети для робітників “ <g/> Пролетар <g/> ” та українізація обласної одеської газети “ <g/> Известия <g/> ” <g/> , що з 31 серпня 1929 р. почала виходити під новою назвою “ <g/> Чорноморська комуна <g/> ” ( <g/> Скрипник 134 і далі <g/> , 142 <g/> , 148 <g/> ) <g/> .