Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#67 знову ж таки <g/> , як і в Тарнавського <g/> ? Образ ворона <g/> … я не буду вдруге читати вірш Боровиковського <g/> , це
doc#64 тисяч людей <g/> , що вмирали і вмерли з голоду <g/> … </p><p> Мені скажуть <g/> : Любченко був тяжко хворий <g/> , він був
doc#95 — Чоботарська <g/> , Коцарська <g/> , Гончарівка <g/> … Я сам мав честь жити на такій « <g/> цеховій <g/> » вулиці —
doc#81 , ще не ввесь руїна <g/> , але вже дуже зруйнований <g/> … Я бачу театральну афішу — сьогодні в опері «
doc#84 з його функцій <g/> . Він їдець певної кількосте <g/> … Я хотів сказати <g/> : харчів <g/> . Термінологія
doc#81 . На селах <g/> , напевне <g/> , знали більше <g/> , але у Львові <g/> … Я навіть не мав певности <g/> , що такі військові
doc#62 , веде <g/> : " <g/> Селяни <g/> … Я їх не ненавиджу <g/> , але не люблю <g/> … Я ніколи їх не ідеалізувала <g/> . Знаю <g/> , що це темний <g/> ,
doc#92 , з огидно-солодкими малюнками на лінолеумі <g/> … Я не уявляв собі <g/> , як можна в такому жити <g/> . Я доходив
doc#72 , тепер вже час розмовляти українською мовою <g/> … Я раджу нашій профспілці перші робітничі збори
doc#74 , тепер уже час розмов­ляти українською мовою <g/> … Я раджу нашій профспілці перші робітничі збори
doc#81 як ворожість з усіма з того наслідками <g/> … Я попросив часу <g/> , щоб подумати <g/> , Тимець просив не
doc#40 й недоторкана постіль особливо ріже око <g/> … Я навіть <g/> , проходячи повз стіл <g/> , поправив
doc#67 писати <g/> , </p><p> Буду вітрами письма присилати <g/> … </p><p> Мені згадають темненької ночі Дві ясні зірки — твої
doc#100 і в « <g/> празькій школі <g/> » 20-х років <g/> , і геть пізніше <g/> … </p><p> Я б схильний був твердити <g/> , що він став би помітним
doc#31 ( <g/> членів ВАПЛіте <g/> . — Ю. Ш. <g/> ) мене страшенно радує <g/> … Я зараз теж сів писати новий роман <g/> … Як справа з
doc#59 виконна сила <g/> , урядовець <g/> , бюрократ революції <g/> … Я не обнижую його вартости <g/> ! він — незвичайний <g/> ,
doc#62 сільські злидні й темряву <g/> , веде <g/> : " <g/> Селяни <g/> … Я їх не ненавиджу <g/> , але не люблю <g/> … Я ніколи їх не
doc#48 запитую <g/> , товаришу Марксе <g/> … Кажіть <g/> , я слухаю <g/> … Я навіть радо слухаю <g/> ! За вами слово <g/> … ну <g/> ! » Бо і
doc#63 , то семантичних <g/> : </p><p> Я озеро благосне снитиму <g/> … </p><p> Я ріс корою <g/> , я соком верховіття був співучим <g/> … </p>
doc#29 ! </p><p> Ой <g/> , яка пустеля <g/> ! </p><p> Усесоюзні Соловки <g/> … </p><p> Я лишаю читачам доробити оптимістичне