This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#103 | в Лос-Анджелесі <g/> , написали <g/> , що я — антисеміт <g/> . А в | мене | були і друзі-євреї <g/> , і євреї писали про мене свої |
doc#103 | . А в мене були і друзі-євреї <g/> , і євреї писали про | мене | свої спогади <g/> … </p><p> — Але ж та прихована й відкрита « |
doc#103 | з нудьги <g/> , він там почав писати вірші й надсилати | мені | <g/> . Оригіналів тих віршів <g/> , мушу сказати <g/> , |
doc#103 | , мушу сказати <g/> , слабеньких <g/> , думаю <g/> , ніхто <g/> , крім | мене | <g/> , й не мав <g/> . </p><p> Десь у роках 60-х Олесь Гончар |
doc#103 | . Через певних осіб <g/> , котрі йшли на його виступ <g/> , | я | дав знати про своє існування в Америці <g/> . Він |
doc#103 | зустріч таки відбулася <g/> . І не одна <g/> , а дві <g/> . Коли | я | був у Києві <g/> , вже після 24 серпня 1991 року <g/> , Олесь |
doc#103 | 24 серпня 1991 року <g/> , Олесь Гончар запросив | мене | до себе додому <g/> . Пили чай у родинному колі <g/> , мирно |
doc#103 | колі <g/> , мирно розмовляли <g/> , він подарував | мені | свою останню книжку <g/> , — здається <g/> , це був якийсь |
doc#103 | ще одна зустріч віч-на-віч <g/> . Гончар почав на | мене | нападати — ідеологічно <g/> , згадувати якісь факти |
doc#103 | — ідеологічно <g/> , згадувати якісь факти <g/> , про які | я | нічого не знаю <g/> . Нібито коли в роки війни він |
doc#103 | потрапив до харківської в'язниці <g/> , то передав | мені | лист <g/> , у якому просив посприяти його визволенню |
doc#103 | , у якому просив посприяти його визволенню <g/> , а | я | міг <g/> , та не захотів <g/> . Можливо <g/> , такий лист і |
doc#103 | . Можливо <g/> , такий лист і справді був <g/> , але до | мене | він ніколи не потрапляв <g/> . </p><p> Що ж до різних нагород |
doc#103 | . </p><p> Що ж до різних нагород чи високих визнань <g/> , | я | ніколи « <g/> не горів <g/> » бажанням їх мати <g/> . Але за те <g/> , |
doc#103 | <p> — Юрію Володимировичу <g/> , впродовж нашої розмови | мені | не дають спокою ось ці порожні стелажі у Вашому |
doc#103 | сталося з цією бібліотекою <g/> ? </p><p> — Це не кабінет <g/> . Тут | я | проводив семінари для своїх студентів <g/> . |
doc#103 | університету <g/> , довідавшись <g/> , що в | мене | така славістична бібліотека <g/> , дозволила |
doc#103 | приїхали до Америки <g/> , а тут хтось їх направив до | мене | <g/> . Я ніколи не рахував <g/> , скільки в моїй бібліотеці |
doc#103 | до Америки <g/> , а тут хтось їх направив до мене <g/> . | Я | ніколи не рахував <g/> , скільки в моїй бібліотеці |
doc#103 | . Японці тут ходили <g/> , « <g/> охали <g/> » й « <g/> ахали <g/> » <g/> . Собі | я | залишаю лише одну шафу « <g/> з мистецтвом <g/> » <g/> , |