Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#86 Підмогильний зовсім не писав про те <g/> , як українське село завойовує місто <g/> , і зовсім не захоплювався українізацією <g/> .
doc#86 Яновський зовсім не був таким собі завжди бадьорим романтиком моря й степу <g/> .
doc#86 під Лепкого <g/> ! </p><p> Зрештою <g/> , треба підкреслити <g/> , що письменники наші — справжні письменники — зовсім не прагнули бути масовими <g/> , а свої твори зробити здобутком « <g/> широких трудящих мас <g/> »
doc#88 А студенти у своїй масі були зовсім інші <g/> , ніж до цього часу <g/> , вони не розуміли професорів і ставилися до них підозріло <g/> , навіть з ненавистю <g/> .
doc#88 Проте у той час було зовсім не до сміху і не один загинув тоді для науки <g/> , перетворюючись у психічно ненормальну людину <g/> , алкоголіка <g/> , шизофреніка <g/> .
doc#89 Йому зовсім не можна вірити <g/> , коли щось йому не подобається <g/> , але за ним можна йти <g/> , з певними застереженнями <g/> , коли він чимсь захоплюється <g/> » <g/> . </p>
doc#89 Біда наша починається з того <g/> , що критика наглядового типу в нас надзвичайно поширена <g/> , що поліції в нас занадто багато не тільки в таборах <g/> , а й у літературі <g/> , а критики вглядового типу в нас майже зовсім нема <g/> . </p>
doc#89 й « <g/> Оповідання про переможців <g/> » не видаються нам вдалими творами своїх авторів <g/> ; але зовсім не через те <g/> , що в них нема опису Пфальцу або що вони не нагадують
doc#89 А все-таки води ці не зовсім застояні і якийсь мінімум руху в них є. Є і деякі своєрідності місцевого характеру в Україні <g/> , як і в усьому сузір'ї радянських народів <g/> . </p>
doc#89 ) повернення все до того самого <g/> , виникає не зовсім безпідставне побоювання <g/> , що мова тут не про це <g/> , а про безпосередньо політично заанґажоване служіння письменника <g/> , надто тоді <g/> , коли відхід від такого служіння ставиться під сумнів <g/> , а « <g/> естетство <g/> » проголошується мало не злочином <g/> . </p>
doc#89 І от тепер це розлетілося чи розлітається <g/> , і проводові Спілки не зовсім ясно <g/> , на яку ступити <g/> .
doc#89 а що я вибрав би сам до своєї бібліотеки — Дюма чи <g/> , скажімо <g/> , зовсім не пригодницького Марселя Пруста <g/> ? Відповідь — по-чесному — була б така <g/> : Гюїсманса <g/> ,
doc#90 Нарешті <g/> , сцена сп'яніння Черниша боєм і помстою після смерті Брянського <g/> , коли цей зовсім хлопчисько вперше відчуває в собі звіра <g/> : « <g/> Міжгір'я гриміло бойовим клекотом <g/> .
doc#91 Там написано <g/> : тираж 50 000. Я згадую двадцяті роки <g/> , що їх ми звемо <g/> , і не зовсім безпідставно <g/> , роками українського культурного ренесансу <g/> .
doc#91 Російсько-радянська система зовсім не зацікавлена в поширенні українського мистецького слова <g/> .
doc#92 Зі Швеції я привіз уже майже зовсім готовий до друку рукопис своїх « <g/> Проблем походження білоруської мови <g/> » <g/> .
doc#92 Шведам справа якогось чужинця <g/> , який <g/> , до того ж <g/> , хотів покинути країну <g/> , зовсім не боліла <g/> .
doc#92 Моїм провідником і перекладачем у пошуках квартири — бо моя англійська мова тоді була зовсім недостатня для такої ніби не надто складної справи — була Ася Кардиналовська <g/> .
doc#92 Але він кинувся в бій з пристрастю <g/> , яка зовсім не виправдовувалася метою <g/> . </p>
doc#92 Часом він забував <g/> , що далі <g/> , і тоді вихоплював з кишені шпаргалку <g/> , зраджуючи тим <g/> , що ця імпровізація була не зовсім імпровізована <g/> .