Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 За роки 1918-1928 загальне число назв видань було 17 <g/> , з чого політичних тижневиків і двотижневиків — 14 <g/> , журналів гумору й сатири — 2 <g/> , літературний журнал — один <g/> .
doc#3 Спрощуючи справу та ігноруючи деталі <g/> , скажемо <g/> , що в тому <g/> , що мало стати українським числівником <g/> , співіснували і змагалися між собою два морфолого-синтаксичні зразки — один прикметникового типу ( <g/> з модифікаціями <g/> ) <g/> , а другий іменникового ( <g/> теж з модифікаціями <g/> ) <g/> .
doc#94 яких ми навіть не знаємо <g/> . </p><p> 2. СВОБОДА </p><p> Поневолення книги <g/> , війна з книгою — один з аспектів поневолення особи <g/> , війни з особою <g/> . Особа так само небезпечна <g/> , як
doc#81 Центром міста йшла так звана конка — один вагон <g/> , запряжений двома кіньми сумного вигляду <g/> , ніби позичених із російського популярного романсу про « <g/> пару гнедых <g/> …
doc#31 Знов Хвильовий боронить Зерова і « <g/> зерових <g/> » <g/> , намагаючися довести <g/> , що нова українська інтеліґенція повинна мати два корені — один у « <g/> пролетаріяті <g/> » ( <g/> що принесе ідеологію <g/> ) <g/> , а другий — у традиційно культурній старій українській інтеліґенції ( <g/> що принесе <g/> , мовляв <g/> , технічне вміння <g/> ) <g/> .
doc#50 Ідеалізація « <g/> тихих хуторів <g/> , великих у малому <g/> , великих тим <g/> , що є найлучче <g/> , краще в нас <g/> » <g/> , в їх протиставленні технічному місту — царству сатани ( <g/> Уляна ключниця <g/> ) оспівування чистої жіночої любови як провідної зорі <g/> , надземної в земних ділах ( <g/> Мохаммед і Хадиза <g/> ) піднесення поета як носія небесної істини над юрбою малих людей — один з провідних мотивів « <g/> Дзвона <g/> » <g/> .
doc#26 У Євангелії це було життя одного покоління <g/> , в літописі — один рік <g/> .
doc#36 <p> На думку спадає лише кілька старих майстрів — один з них Люїс Моралес <g/> , — що з ним можна б порівнювати Ґє <g/> , хоч невідомо <g/> , чи Ґе коли чув про нього <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , слово іхтіозавр для українського мовця — один суцільний корінь <g/> , і тільки ті <g/> , хто знає грецьку мову <g/> , зможуть виділити тут справжній корінь ( <g/> чи певніше два — від грецького слова ichtes 'риба' і sauros 'ящірка' <g/> ) <g/> .
doc#10 Свої численні матеріали вона плянувала видати трьома наворотами — один збірник українських <g/> , молдавських і німецьких пісень <g/> , один збірник лексичного матеріялу з Поділля і окремо — решту прозових зарисів <g/> .
doc#22 <p> Сьогодні ми читаємо про чехів і « <g/> східніх німців <g/> » ( <g/> нове поняття нашого сторіччя <g/> : роздріблення націй — один із кроків у напрямі викорінення їх з ґрунту <g/> ) <g/> , що потай переходять кордони <g/> , ідучи в невідоме <g/> .
doc#64 Хоч напевно Любченко особисто — один з небагатьох — був більше-менше знайомий з ідеями Донцова <g/> , що показував необґрунтованість і фальшивість цього ідилічно-ягнячого погляду на історію й політику <g/> , — але ці ідеї не позначилися на сторінках щоденника і нічого не визначили в поведінці людей щоденника <g/> . </p>
doc#63 <p> Втекти в світле царство мрії і ідилії <g/> , царство <g/> , що може не існує реально <g/> , але яке може сотворити віра царство з дуже широкими межами <g/> : для одних затишна <g/> , ізольована від світу кімнатка <g/> , де двоє подружжя — один одному дають щастя <g/> , для других світлий храм Грааля <g/> , що зноситься в нетлінному царстві духа над смородом і гнилизною матеріяльного світі уявна гармонія <g/> , невидимий рай - ось другий можливий вихід <g/> , вихід нібито гармонійний <g/> , але в контексті нашої сучасности він тільки глибше виявляє внутрішню дисгармонійність <g/> , неспокій і метання <g/> . </p>
doc#40 Наприклад <g/> , поліно — один предмет <g/> , поліна — множина <g/> , а поліняччя — збірний іменник <g/> , де багато полін схоплені як одна нерозчленована єдність <g/> . </p>
doc#43 Іродизм має загальний характер і втілюється в своїх типових постатях періодично <g/> , приблизно — один раз на п'ятдесят років у кожній країні <g/> » <g/> . </p>
doc#98 А ціна розстрілу — один набій <g/> .
doc#22 Він сам каже з усією щирістю <g/> , що перебував у СРСР як американський воєнний кореспондент і що за ввесь час мав один день для вільного руху — один день <g/> !
doc#19 Він устає на світанку — один у всьому своєму вже на панський лад веденому домі <g/> , він старим звичаєм поводиться запанібрата із звичайними козаками <g/> , але він уже не вважає їх собі за рівню <g/> ; він високо цінить українську мову і зневажає Московщину й московських зайд <g/> , але мотивує це тим <g/> , що з царем говорив своєю мовою <g/> .
doc#0 <p> У Харкові є два пам'ятники Сковороді <g/> , обидва серйозні — один на місці фортеці козацьких часів <g/> , другий у Салтові — прикраса педагогічного інституту ( <g/> чи то пак університету <g/> ) <g/> .
doc#94 від Ельби до Курильських островів <g/> … </p><p> Так <g/> , отже <g/> , скільки шансів на сто — один <g/> ? два <g/> ? — має той демократичний шлях <g/> , що його — так слушно <g/> ,