Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Ми не знаємо <g/> , наприклад <g/> , чи він мав якусь бібліотеку і <g/> , якщо мав <g/> , з чого вона складалася <g/> .
doc#4 Якщо мав рацію Шопенгауер <g/> , казавши <g/> : « <g/> Межі того <g/> , що може дати один одному <g/> , - дуже вузькі <g/> .
doc#4 Якщо мав <g/> , як далеко простягалися його права <g/> ?
doc#81 Він просив дозволу ставити малопомітні крапки олівцем на берегах проти тих місць <g/> , які мав використати як приклади <g/> .
doc#81 <p> Дуже часто говориться про труднощі <g/> , які мав « <g/> Березіль <g/> » у Харкові <g/> , пояснюючи їх тим <g/> , що місто було виховане на традиціях театру Синельникова <g/> , говорив про це і сам Лесь Курбас <g/> .
doc#45 Потвердження <g/> , що Яґіч мав рацію <g/> , знаходимо в листі-відповіді куратора Харківської навчальної округи К. Фойхта міністрові народної освіти О. Ґоловніну <g/> .
doc#40 <p> Таким чином послідовне й безоглядне застосування пуристичних настанов не сприяє збагаченню й розвиткові мови <g/> , і мав рацію німецький стиліст Р. Маєр <g/> , коли називав безоглядних пуристів « <g/> мовними інквізиторами« <g/> .
doc#30 І мав рацію Потебня — « <g/> всякое понимание есть непонимание <g/> »1 <g/> , але мав рацію і старий Лонґфелло — приємно знайти <g/> , перекручуючи класиків <g/> , стрілу <g/> , що влучила в серце друга2. Хоч медична наука того не схвалює <g/> . </p>
doc#29 І мав успіх <g/> .
doc#81 Усе таки <g/> , через сам склад відпочивальників <g/> , Буюрнус був якоюсь мірою елітарний супроти моєї Алушти і мав стиль <g/> , відповідніший для людей розумової праці <g/> .
doc#36 Кожного разу <g/> , їдучи з хутора в Петербург <g/> , — а це траплялося майже щороку <g/> , бо Ґе брав участь у петербурзьких виставках і мав звичку привозити нові картини особисто ( <g/> у таких випадках залізницею <g/> !
doc#81 Видно <g/> , він там мав добрих знайомих у селі над Дінцем і мав намір переховатися в них до зміни влади <g/> .
doc#45 Соханська пише <g/> , що Потебня вірив у майбутнє української мови і мав звичку говорити <g/> : " <g/> Розвиток українського письменства буде корисним для народу <g/> , дасть йому рідну шкільну грамоту і допоможе українцям <g/> , маючим поняття краси і правди <g/> , знайти добрі шляхи і до всеросійського або великоруського письменства <g/> …
doc#72 Чернівецький університет був німецьким і мав українські катедри тільки з теології й церковнослов'янської мови та української мови й літератури ( <g/> Квітковський 694 <g/> ) <g/> .
doc#38 <p> У питанні ролі особи в історії літератури Чижевський пішов на компроміс з традиційним підходом і мав рацію <g/> , бо геніальна особа прориває межі стилів <g/> .
doc#81 Він багато читав і мав літературний смак <g/> .
doc#94 Закон відтепер рідко існував і мав сяку-таку силу <g/> , правда поза приватним життям ( <g/> і там не завжди <g/> ) вмерла <g/> . </p>
doc#84 Індивід мав власність <g/> , і власність якоюсь мірою визначала його вагу <g/> .
doc#72 Розмір видань і далі лишався малий <g/> , журналістичний рівень не відзначався висотою <g/> , наклади були низькі ( <g/> “ <g/> Час <g/> ” інколи мав ледве 600 передплатників і ніколи не більше трьох тисяч <g/> .
doc#72 , 1922 р. Інститут мав єдиного платного робітника <g/> .