Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Ще 1917 р. В. Самійленко <g/> , відомий поет <g/> , найвищим критерієм оцінки мови літературного твору вважав порівняння з тим <g/> , “ <g/> як говорить простолюдин середньоукраїнського діялекту <g/> ” <g/> , хоч і не цурався тих іншомовних слів <g/> , що не чужі мові “ <g/> кожного <g/> , навіть ( <g/> неписьменного <g/> ) селянина <g/> ” ( <g/> Самійленко 367 <g/> , 371 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Дуже часто це була химерна суміш українських і російських слів з додатком чималої кількости гібридів <g/> , не вживаних ні до <g/> , ні після того <g/> .
doc#73 Ледве намічена там тема становлення українського позитивного героя <g/> , — людини не романтики слів і одчайдушних жестів і поривів <g/> , а тверезої людини розважного і спокійно - продуманого діла <g/> , — в « <g/> Ості <g/> » обростає широким побутовим і <g/> , головне <g/> , ідеологічним тлом <g/> .
doc#75 Часом йому не вистачало українських слів <g/> , він хотів більших контрастів і п'янкіших букетів запахів — він удавався до французьких і російських слів <g/> .
doc#75 Часом йому не вистачало українських слів <g/> , він хотів більших контрастів і п'янкіших букетів запахів — він удавався до французьких і російських слів <g/> .
doc#75 Хвильовий любив запах слів <g/> , бо слова були для нього не ширмою від життя і не відбиткою життя <g/> , як учить офіційна марксистська філософія <g/> .
doc#75 Нові простори <g/> , смак мужніх слів і грані людського характеру — ось наш завітний край <g/> .
doc#76 Найважливіші з цих спільних інновацій були повноголос <g/> , деназалізація носового голосного q в и <g/> , спільні зміни в початкових складах слів <g/> , що починалися на j <g/> , а саме втрата цього j- перед и- <g/> , е- і <g/> , в певних умовах <g/> , перехід je- в о- ( <g/> осінь тощо <g/> ) <g/> .
doc#76 Мій матеріял дозволяє твердити <g/> , що слово общерусский <g/> , правда <g/> , не як одне двокореневе слово <g/> , а двоє граматично ще не злитих слів — общий русский <g/> , характеризувало мову ( <g/> та ідеологію <g/> ) Сергія Уварова <g/> , особи <g/> , що визначала освітню політику Російської імперії півтора десятиліття його міністерування <g/> , а фактично і після його відставки в кінці сорокових років минулого століття <g/> , — увесь час аж до революції 1917 року <g/> .
doc#78 <p> Переважна більшість цих слів уже була використана в літературній традиції до Шевченка <g/> .
doc#78 111. Правопис українських слів зберігаю <g/> , за винятком кінцевих ъ <g/> , правопис російського тексту в Павловського модернізую <g/> . </p>
doc#79 Все таки я наважуюся сказати кілька слів на додаток до спроби розкрити гру тем і мотивів в останній <g/> , шостій симфонії Миколи Куліша <g/> . </p>
doc#80 Простий експеримент — усунення підкреслених слів — позбавив би уривок пластичности й виразности <g/> .
doc#80 Зеров <g/> , шукаючи епітета <g/> , перебирає багато слів <g/> , поки не знайде найточнішого <g/> , остаточного й незаступного <g/> .
doc#80 <p> У Домонтовича <g/> : « <g/> Уже з перших слів він дізнався <g/> , що він спізнився <g/> : січове військо признало або може ось-ось <g/> , ще може сьогодні має признати царську зверхність <g/> …
doc#80 <p> З усіх слів учителя ( <g/> Фльобера <g/> ) Поль Ренодьє затримав тільки його відразу до людства <g/> , його ненависть до потворного <g/> , його зневагу до втертого <g/> …
doc#81 <p> Тут може доречні будуть кілька слів про мною бачені різні настанови до пізнання інших людей <g/> .
doc#81 <p> Усе <g/> , що я знаю про історію своєї родини до початку мого свідомого життя <g/> , я знаю зі слів матері <g/> .
doc#81 Час переказати те <g/> , що я про нього знаю <g/> , звичайно <g/> , зі слів матері <g/> , та ще з старих фотографій <g/> .
doc#81 Хоч проповідувано зв'язок з трудящими масами <g/> , ніколи перед тим <g/> , мабуть <g/> , не було такої зливи чужих слів виразно інтеліµентського походження <g/> .