Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#95 — Чоботарська <g/> , Коцарська <g/> , Гончарівка <g/> … Я сам мав честь жити на такій « <g/> цеховій <g/> » вулиці —
doc#81 відповідної назви окремим інститутом <g/> . Так що я мав честь і приємність <g/> , вступивши до ХІНО
doc#81 до комічних роль не знижувався <g/> . Але й Петіпа мав численних ентузіясток <g/> , і ворожнеча між
doc#0 . Василь Сімович <g/> , любовно називаний дядя Вася <g/> , мав широкі впливи в українських колах Львова <g/> , у
doc#9 . А ті <g/> , хто виконував якусь живу працю <g/> , хто мав широкі суспільні обов'язки <g/> , не могли
doc#52 радянської політичної в'язниці <g/> . Солженіцин мав ширший розмах <g/> , бо його тема не лише про арешт <g/> ,
doc#81 в очах її майнув біль і <g/> … розуміння <g/> . Томик не мав щастя <g/> . Коли ми покидали Харків у лютому 1943
doc#81 , ніж звичайно <g/> . </p><p> Так <g/> , Булаховський тоді не мав щастя зі студентами <g/> . Талановитіші вибирали
doc#81 викладати в високих школах <g/> . Не диво <g/> , що він не мав щастя мати видатних учнів <g/> . Не виключаю
doc#65 цим я зобов'язаний двом обставинам <g/> . Поперше <g/> , я мав щастя походити з так званої “ <g/> доброї родини <g/> ” <g/> .
doc#81 були лікувальні <g/> . Мою першу путьовку я мав ще в « <g/> Хемвугіллі <g/> » <g/> , платив я за неї <g/> , як і за дальші
doc#81 , що я до того ще не готовий і що маємо час <g/> . Ні <g/> , я мав ще дістати звання доцента — воно йшло разом з
doc#22 Розінтеліґенчення не спинилося й тепер <g/> . Ленін мав ще чимало рис журналіста <g/> , отже інтелігента <g/> .
doc#93 ( <g/> звичай цей запровадив Сталін <g/> , коли не мав що робити під час затяжних овацій <g/> ) <g/> , — це була
doc#81 гіркою поразкою <g/> . Сьогоді я думаю <g/> , що рацію мав я <g/> , а не вона <g/> . Але тоді <g/> … </p><p> Мій другий бунт теж був
doc#81 , я не знав її і тому не мусів забирати голос <g/> . Не мав я до неї й ніякого особистого ставлення <g/> . Але
doc#81 рукопис <g/> . Він лишився на поталу й знищення <g/> . Не мав я його й у Києві <g/> , де провів яких два чи три тижні в
doc#81 інших <g/> . Тож чи міг я любити цих людей <g/> ? А я любив <g/> . Чи мав я право приятелювати з ними <g/> ? А я користався з
doc#81 , бо плавати не вмів і в безрічковому Харкові не мав як <g/> , лежати на пляжі й засмагати мені було огидно
doc#81 » і про неможливість будь-якої іншої кар'єри <g/> . Я мав як на вчителя добру посаду <g/> , моя авдиторія знала