This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | в цьому те <g/> , що в законний термін Оксана народила | таки | дівчинку <g/> . </p><p> Наша щира приязнь тоді закінчилася <g/> . |
doc#81 | праці над книжкою <g/> , що над нею я тоді працював і | таки | ще в Львові закінчив <g/> . Надій на видання її я <g/> , |
doc#81 | дій і писань була ясна мені вже тоді <g/> . І все | таки | « <g/> Митька Щелкопьоров <g/> » — це <g/> , як на мене <g/> , йшло |
doc#81 | УЦК — Костя Паньківського <g/> . Був молебень <g/> , тут | таки | <g/> , на майдані <g/> . Було багато людей <g/> . Особливого |
doc#81 | » <g/> , — і вибору нема <g/> , — але <g/> , мабуть <g/> , ця теорія | таки | привела чимало юнаків під прапор з жовтим левом |
doc#81 | . Подорожі до Гаїв — кіньми — і до Сянока — вже | таки | поїздом — я згадував <g/> . Третя подорож була до |
doc#81 | визначив мій вірш <g/> , написаний свіжими слідами <g/> , | таки | в Заліщиках <g/> . Я мав би присвятити його УЦК <g/> , що |
doc#81 | . Львів був недовго частиною імперії <g/> , а все | таки | був <g/> , і слід цього лишався в ньому <g/> . Це були мої |
doc#81 | … Трістан на фронті <g/> , Ізольда під бомбами <g/> . </p><p> Я | таки | йду до інституту <g/> . Мене зразу впускають до |
doc#81 | лишалася сама в хаті <g/> , а коли варила щось їсти <g/> , то | таки | обов'язково йшла до господарів <g/> , бо тільки там |
doc#81 | ? </p><p> Я щось пробелькотів про своїх дідів і баб <g/> , що | таки | були німецького роду <g/> , але це не перешкодило |
doc#81 | кар'єра чи наукова праця <g/> . І <g/> , грішний чоловік <g/> , я | таки | подумав <g/> , що все це не свідчило про його глибокий |
doc#82 | ніби чужим <g/> , а в дійсності <g/> , по-своєму <g/> , | таки | теж своїм <g/> , тільки досі не усвідомленим <g/> , — ця |
doc#82 | якої ще треба об'єктивно виміряти <g/> , — його | таки | створено <g/> . До всього цього треба додати |
doc#83 | від Москви <g/> , його заарештувала не Москва <g/> , а | таки | група київської старшини <g/> , що дійшла була |
doc#84 | влітати <g/> . Правда <g/> , музи <g/> , комарі й птахи | таки | крилаті <g/> . Але гіпопотами <g/> , слони <g/> , ділки і |
doc#84 | і міркувати <g/> . Практично все це означало — знову ж | таки | — деіндивідуалізацію людини <g/> , змасовлення її <g/> . |
doc#84 | формулювання вона знайшла в Орестовому ж | таки | образі « <g/> добра безумного <g/> » <g/> : </p><p> Знане безумство в |
doc#84 | , що діють <g/> , не зважаючи на час <g/> , він розглядатиме | таки | все-таки у перспективі нашої доби <g/> . Бо своєю |
doc#84 | позичити — 50 карбованців <g/> , за що і дістати собі ж | таки | подяку <g/> ! Це той самий етап <g/> , що переживала й |