Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#98 українським <g/> . </p><p> Уже після початку війни мною теж зацікавилася ця установа <g/> , і мене взято на «
doc#98 . Догадько в полтавській камері смертників теж <g/> . Мені в цьому контексті спливає в пам'ять
doc#98 тисячі й мільйони бронзових ленінів <g/> , теж стандартних <g/> , стандартно одягнених <g/> … Моди
doc#99 море <g/> . Забужко бачить себе в такій загрозі саму і теж кидає в хлань — але що <g/> ? — сторінку зі свого
doc#101 ж таки <g/> , хоч це звучить дуже педантично <g/> , але тут є теж дві сторони питання <g/> . З одного боку <g/> , чи справді
doc#101 б і світла <g/> . </p><p> Л. Т. <g/> : У Вашому житті <g/> , напевно <g/> , теж був час особистих розчарувань <g/> . Я не запитую <g/> ,
doc#101 на Заході <g/> , в еміграції <g/> , у відриві від України теж має своїх ворогів <g/> . І та ідеологічна боротьба <g/> ,
doc#101 . Але й приймати те <g/> , що є <g/> , за абсолютну даність — теж не належить до розумних розв'язок <g/> . А знайти
doc#102 у Нью-Йорку мови не було <g/> : він не заводив <g/> , і я теж не заводив <g/> . І для чого — це було 40 років тому <g/> , що
doc#102 , і як я його з'їв <g/> . Правда <g/> , було й друге <g/> , яке ми теж з'їли <g/> . </p><p> Тоді він запросив мене до другої кімнати