Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#93 Шекспір <g/> , як відомо <g/> , писав <g/> , сказати б <g/> , абстрактний діялог <g/> , ледве зазначаючи місце дії й зовсім не зазначаючи дій і вчинків своїх героїв <g/> .
doc#93 Наш Архипенко сьогодні виглядає старомоднішим від таких своїх сучасників <g/> , як Пікассо або Руо <g/> , саме тим <g/> , що він не спромігся порвати з ідеалом красивости <g/> .
doc#94 Він чекає на своїх убивць <g/> , посланців диявола <g/> , слухняно <g/> , як телятко <g/> .
doc#94 У часи Катерини II її придворний поет <g/> , який добре знав макабричні примхи царського двору і дію імперського механізму <g/> , схарактеризував це безсилля особи <g/> , безсилля навіть тоді <g/> , коли ця особа ніби тримає <g/> , богоподібно <g/> , незчисленні людські долі в своїх потужних і безсилих руках <g/> : </p><p> Я царь <g/> , я раб <g/> , я червь <g/> , я Бог <g/> . </p>
doc#94 Знову Леся Українка ніби передбачала <g/> : </p><p> Народ наш мов дитя сліпеє зроду <g/> , </p><p> Ніколи світа-сонця не видав <g/> , </p><p> За ворогів іде в огонь і в воду <g/> , </p><p> Катам своїх поводирів оддав <g/> … </p>
doc#94 Ви не пофарбували вуста <g/> . </p><p> І моя знайома повернулася додому й подбала за належний вигляд своїх губів <g/> . </p><p> Вона не схотіла ствердити свою незалежність від щоденних звичаїв американського суспільства <g/> . Вона
doc#94 Франкізм не вдерся в душу кожного <g/> , не знищив усіх своїх критиків і суперників <g/> , не простягся від Ельби до Курильських островів <g/> … </p>
doc#94 Може сама імперія знайти в собі силу на перекреслення своєї візантійської спадщини і на зречення від своїх колоній <g/> , як Англія зреклася Індії <g/> , Голляндія — Індонезії і Франція де Ґолля — Альжіру <g/> ? </p>
doc#95 Старий Харків був теж не конкурентом Римові або Парижу <g/> , але все-таки він був різноманітний у своїх нашаруваннях імперського ампіру на козацьке барокко <g/> , індустріяльних велетнів на ампір <g/> , конструктивізму на індустріяльний стиль межі дев'ятнадцятого й двадцятого сторіччя <g/> .
doc#96 На острові жили хуторяни й рибалки <g/> , розпорошені по своїх хуторах <g/> , і тонкий прошарок захожої данської адміністрації <g/> .
doc#97 Мовчить у своїх поезіях Шевченко <g/> .
doc#97 Бідні казахські жертви своїх февдалів знаходять порятунок у добрих « <g/> урусів <g/> » <g/> , людей шляхетної душі і найкращих намірів <g/> .
doc#97 Большаков <g/> , як бачимо <g/> , різко відмінний від своїх заслужених попередників <g/> .
doc#97 чи краще <g/> : фартовий жиган <g/> ) <g/> . </p><p> А проте і Моруа <g/> , і Большаков люблять своїх героїв і віддають їм щиру і глибоку пошану <g/> . Але один жив і писав у
doc#98 хіба для того <g/> , щоб перед образом його складати неутомленнїї поклони <g/> ) <g/> . </p><p> Уважаємо за своїх наших первомайських <g/> , догадьків <g/> , тетієвських <g/> , але зовсім не жадаємо від євреїв України <g/> ,
doc#98 Та ось у недавньому чийомусь там органі стверджується — як факт минулого і зразок на прийдешнє <g/> , — навіки і віки відсутність національної аристократії <g/> : мовляв <g/> , не було в нас своїх « <g/> фонів <g/> » ( <g/> не те <g/> , що в німців <g/> ) або de ( <g/> як у французів <g/> ) <g/> , не будовано неприступних замків <g/> , як у англійців чи там італійців <g/> , не було й не буде <g/> .
doc#99 Але <g/> , може <g/> , можна уявити собі антологію українських ієреміяд від Івана Вишенського <g/> , Шевченка <g/> , Куліша й Лесі Українки до наших днів <g/> , щоб роздавати її молодим поетам <g/> , наприклад <g/> , від Спілки письменників <g/> , щоб вони замислилися про продукти своїх друкарських машинок <g/> .
doc#99 Часом у інших своїх творах Забужко трошечки жартує з читачем <g/> , і то саме своїми заголовками <g/> .
doc#100 Не ображайтеся за своїх колеґ <g/> , але Ви ще <g/> , мабуть <g/> , не готові внутрішньо <g/> , як фахівці <g/> , до цього <g/> .
doc#100 І саме на такі орієнтуйтеся в своїх історичних пошуках <g/> .