Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 сестрі Вірі з написом « <g/> Аматорці української поезії <g/> » <g/> , прозою Юрія Яновського <g/> , відкриттям після
doc#81 , а тепер таких не видно було <g/> . Трохи краще було в поезії <g/> . Збірки були так само « <g/> вигладжені <g/> » <g/> , але
doc#81 були так само « <g/> вигладжені <g/> » <g/> , але поодинокі поезії Тихонова <g/> , Асєєва <g/> , навіть Інбер могли бути
doc#81 хоч би вони й стверджували доброякісність тієї поезії <g/> . Сам Бог послав мені цього промовця <g/> . Його
doc#81 три кінцеві розділи моєї праці про неологізми в поезії Тичини <g/> , про співдію книжних і розмовних
doc#81 співдію книжних і розмовних елементів у його поезії і про засоби діялогізації <g/> . Ці три розділи не
doc#81 периферійність ролі Пушкіна в українській поезії <g/> , а суть ювілейних святкувань полягала якраз у
doc#81 » хлопцем <g/> , що просто почасти був щирим у своїй поезії і <g/> , нормально <g/> , часом був у сумному настрої <g/> , а
doc#81 до друку <g/> . Ніякі не прокладали нових шляхів у поезії <g/> , хоч натяки на це були в тих кращих <g/> , пізніших <g/> . </p>
doc#81 тим <g/> , що було приступне <g/> . Як і ориµінальні поезії ( <g/> такими ориµінальними велика частина їх не
doc#81 по-польськи мати <g/> . Господи <g/> , хіба я не знав хоч би поезії « <g/> Do matki Polki <g/> » <g/> ! Але хто думає про Міцкевича в
doc#81 , Микола Зеров <g/> ) <g/> , а й нові твори сучасників <g/> , як от поезії і « <g/> Старший боярин <g/> » Тодося Осьмачки <g/> , «
doc#81 , але наслідувальний у мові <g/> , наслідувальний і в поезії <g/> , але завжди готовий кинутися в бій за те <g/> , що йому
doc#81 . </p><p> Не без душевного болю відтоді я вирішив <g/> , що мої поезії — тільки для мене і тільки сторінки записів із
doc#81 сходилися з Оксаною Линтварьовою <g/> , і я читав поезії вголос <g/> . Часом слухачкою була моя мати <g/> . Та
doc#85 у цей час традиції Шевченка в українській поезії <g/> ? Живуть <g/> , але як епігонада — в творчості </p><p> В.
doc#86 » або переспіви російського Ґумільова в поезії декого з неоклясиків <g/> . Нарешті <g/> , третя і остання
doc#87 до свого і рівного <g/> . Воно прагне щирости і віри <g/> , поезії і людяности <g/> , дружби і чистого кохання <g/> . Воно
doc#89 з її внутрішнім світом <g/> , з її суб'єктивізмом <g/> . У поезії Ґріґсон — прихильник « <g/> радше
doc#89 , робить його поганим критиком багатьох родів поезії <g/> » <g/> . Одначе рецензент не засуджує Ґріґсона