Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Київ з лівого берега <g/> » <g/> ) </p><p> І хто знає <g/> , може в саме сполучення кольорів – золота й блакиті – уклав поет алюзію на національне відродження України – тим більше <g/> , що ці ж кольори він підкреслює і в іншій символічній візії майбутнього <g/> : </p><p><g/> …
doc#30 Раса сумнівна <g/> , і хто скаже <g/> , чи кінцевий балянс із знаком плюс чи мінус <g/> .
doc#92 В осередку американського загального мовознавства його терпіли <g/> , але він лишився чужаком <g/> , і хто знає <g/> , чи з нього потай не глузували <g/> . </p>
doc#15 <p> ( <g/> Г. Хоткевич <g/> ) </p><p> Довкола шум <g/> , і крик і шамотня <g/> , </p><p> І хто не йде <g/> , поштовхує дитину <g/> . </p>
doc#0 І хто не хотів стати іграшкою в її руках <g/> , повинен був убезпечитися <g/> .
doc#63 І хто знає <g/> , може за якихось десять — п'ятнадцять років хвиля хаотизації <g/> , суб'єктивізації неоекспресіоністична хвиля мине <g/> , і українська література наступного покоління прийде до стилю національної рівноваги <g/> , до стилю українського клясицизму <g/> . </p>
doc#66 І хто знає <g/> : може колись наш театр знайде <g/> , виробить такий підхід до поетчиних « <g/> драматичних поем <g/> » <g/> , що питання про сценічність творів Лесі Українки стане здаватися смішним анахронізмом <g/> … </p>
doc#56 І хто ж він <g/> ?
doc#43 І хто ж міг би оборонити історизм сну <g/> ?
doc#0 Не знати <g/> , хто був винен і хто чого домагався <g/> , але сумирними <g/> , погашеними ці родинні чвари не були <g/> .
doc#22 У Куліша герой не знає <g/> , хто його союзники і хто вороги <g/> , він іде зі своїми проектами про реформу людини до ворогів людини — до совєтського РНК <g/> , він відштовхує від себе своїх справжніх спільників ( <g/> Любуня <g/> ) і тим приводить їх до загибелі <g/> , а самого себе до поразки <g/> .
doc#81 Догадько не писав наукових праць <g/> , та і хто б писав їх у ті страшні роки арештів <g/> , заслань і розстрілів <g/> .
doc#40 <p> Легше припускають іменникові займенники вживання при собі прикметникових займенників <g/> , але теж не всіх <g/> , а тільки певних <g/> , а саме <g/> : сам <g/> , весь при особових займенниках <g/> , такий при що і хто <g/> , напр <g/> .
doc#60 Не будемо говорити про те <g/> , чи це правда <g/> , чи ні <g/> , — і хто старший <g/> , хто молодший <g/> , взагалі <g/> , чи це має якенебудь значення <g/> , — але в цьому випадку <g/> , можна сказати <g/> , що українські пуристи йдуть за прикладом російських пуристів <g/> .
doc#27 Нехай же ганить її хто як хоче <g/> ; вона вовіки пребуде святинею душі моєї <g/> .
doc#28 Він охоче пише про речі або особи <g/> , не називаючи їх ( <g/> « <g/> Наставила шовкових кросен <g/> » – так починається без підмета поезія <g/> , і поет і далі не називає « <g/> героїні <g/> » свого вірша <g/> ) або називаючи їх тільки займенником ( <g/> « <g/> Вона жива і нежива <g/> » – хто вона <g/> , в усій поезії невідомо <g/> ) <g/> , при чому те <g/> , що в одній строфі він називає займенником третьої особи <g/> , в дальших строфах він може назвати займенником першої або другої особи ( <g/> « <g/> За водою зозуля кує <g/> » <g/> ) <g/> ; він охоче впроваджує в поезії якісь нерозкривані інтимні подробиці <g/> : </p><p> ( <g/> Двічі я зрадив ніжну сестру <g/> . </p>
doc#40 , у реченні « <g/> I простих <g/> , і старших <g/> , — хто не попавсь <g/> , того і товк <g/> » в ролі іменника виступають прикметники простих і старших <g/> ; але коли до старших додамо ще прикметника вельможних <g/> : « <g/> I простих <g/> , і старших вельможних <g/> , — хто не попавсь <g/> , того і товк <g/> » ( <g/> Котл <g/> .
doc#35 Заслугу князя Володимира він убачає в тому <g/> , що той христив Русь <g/> , не питаючися згоди на те <g/> ; за Барановичем <g/> , він заявив <g/> : « <g/> Аще хто не обрящеться утро на ріці <g/> , сей буде мій противник <g/> » — не дивно <g/> , що всі опинилися в воді <g/> , — хто по чресла <g/> , а хто і по вию <g/> !
doc#77 Якби люди провідного покоління <g/> , люди <g/> , на чиїх плечах цей десяток років лежить відповідальність за свій народ <g/> , а частково і за людство <g/> , якби ці люди змогли тверезим поглядом озирнутися назад <g/> , відновити в уяві і продумати своє минуле <g/> , — хто знає <g/> , може вони й тепер поводилися б трохи інакше і можливо розумніше <g/> .
doc#81 У Клюбі <g/> , припускаю <g/> , був центр пліток і <g/> , може <g/> , — хто знає — навіть конспіративних новин і інструкцій <g/> .